Ореол білого лотоса для лиходія/The Villain's White Lotus Halo/反派白化光环

Розділ 46. Вітер та дощ (ІІІ)

Представник міста Є зітхнув:

— Неможливо, щоб учень Святого Меча виграв... Якщо тільки він не має божественної зброї, такої як Лінь Юань.

Усі важливі фігури, які спостерігали за цим двобоєм, були однієї думки.

Яка зброя після Кінця епохи Дхарми могла протистояти розбурханій силі самого меча Фен'ю?

Чи мав Їнь Біюе меч Лінь Юань?

Звичайно ні.

Загальновідомо, що меч Лінь Юань давно був перероблений Святим Меча на «Чвень Шань Сяо» та «Цьов Фен Лі».

У розпал Буремної облоги Їнь Біюе підняв голову, щоб подивитися на небо.

Густі хмари в небі безперервно клубочилися, здавалося, що ніч настала раніше, витіснивши вечір.

Чорні хмари оточили місто, погрожуючи знищенням*.

*З вірша «Подорож губернатора Яньмень» (雁门太守行) Лі Хе, поета династії Тан.

Буря била йому в обличчя крижаним дощем, але він ніби не помічав цього, тому що його серце було ще холоднішим.

Чи це воля небес, якої не можна було уникнути?

Хоча це була лише одна мить, незліченна кількість образів промайнула в його голові.

Багато попередніх років нездійснених бажань у його лиходійській кар'єрі, гора Кан'я у величезному морі туманних хмар, Академія, заповнена деревами акації, і Директор на подвір'ї, брижі блакитного моря Фукон, місто Є, де сяяли золоті ліхтарі, яскравіші за місяць...

На даху, коли яскраве місячне світло відбивалося в озері Цьов, а злегка прохолодний нічний вітерець був змішаний з ароматом вина.

Тоді він сказав, що хоче спокійно прожити свої дні.

Цей дощ — спроба небес його вбити?

Але я прийшов у цей світ не для того, щоб коритися волі небес.

Під гострим вістрям леза Їнь Біюе подивився на небо і тихо посміхнувся.

Меч Їху ледь помітно тремтів, ніби теж сміявся.

Лезо атакувало!

Цей удар був націлений не на Джона Шаня, і не на вітер і дощ!

Він був направлений до небес!

Атака в бік грізних чорних хмар!

Бум—

Вирази людей на терасі змінилися.