Зівяли помідорки

63 1 0
                                    

Пройшла година.109 ланцюгів порвалися, холодильник був пустий, мама з татом сховалися, а я наминала булки з розбитого кіоска, я була невгамовна, всі втікали і боялися. Я згадала про свого бика і вирішила навідати його і його холодильник. Шукаючи його стайню, я пішла на пасовища до його родаків, там всі жерли траву, і я поняла,що та сімейка не для мене,бо я не травоїдна кобила. Наді мною літали вертольоти, і пускали дивні звуки, в мене попадали якісь круглі  залізні пулі, але я нічого не відчувала. За мною біг тато кричав, щоб я ішла додому, бо мене зараз вб'ють мінти, но ні, вбила їх я .. Тато біг і ніс мені запашну відбивнушку, я потеклаааа . ..
Йду додому і дивлюся, йде мій бик з якоюсь кобилою, я чула як моє серце розбивається на куски, зла і не добра, я била його а зуби відлітати, кобила втікала, а я його гамсирила..і останнє його слово було:
-Ми знайомі? Мої емоції розривалися, я мучилася, шукала його, а він мене не пам'ятає.....дрянь лежала без зубів з розбитим носом і казав, що коли я зла то красівааа, я розцвіла  для цього бика.

You've reached the end of published parts.

⏰ Last updated: Feb 11, 2019 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Маленька ТеоWhere stories live. Discover now