Мистецтво Меча Онлайн [Том 1]

Глава 2

- Ахх ... хааа ... уаххх!

Меч, що рухався в такт цим дивним вигукам, розсік лише повітря.

І відразу синій кабан, на подив моторний, якщо врахувати його розмір, люто кинувся на свого супротивника. Я розреготався, спостерігаючи, як цей самий супротивник, отримавши удар кабанячим рилом, описав у повітрі широку дугу і, впавши на землю, покотився по схилу пагорба.

- Ха-ха-ха ... не так. Перший рух дуже важливий, Кляйн.

- Арр ... цей ублюдок.

Людина, яка скаржилася, - гравець на ім'я Кляйн, - піднялася на ноги і, дивлячись на мене, сумно промовила:

- Але Кіріто, навіть якщо ти кажеш, що ... я нічого не можу з цим вдіяти, тому що він рухається.

Лише кілька годин тому я познайомився з цим рудим хлопцем в бандані і простеньких шкіряних обладунках. Якби він назвав своє справжнє ім'я, навряд чи нам вдалося б обійтися без суфіксів, але обидва наших імені - і його «Кляйн», і моє «Кіріто» - були вигадані для наших персонажів. Якщо додавати до них «-сан» або «-кун», то це звучало б дуже комічно.

Ноги вищезгаданого персонажа затремтіли.

"Схоже, він трохи розгублений".

Я підібрав камінчик, що лежав в траві біля моїх ніг, а потім підняв його трохи вище плеча. Щойно система розпізнала перший рух навика мечника, камінчик відразу почав світитися зеленим.

Потім моя ліва рука рушила немов сама собою, і камінчик полетів вперед. Прочертивши за собою промінь світла, він влетів кабану точно між очей. Гіік! Кабан люто заверещав і повернувся до мене.

- Звичайно, вони рухаються. Це ж не тренувальні манекени. Але якщо ти почнеш правильний рух, система сама вже проведе прийом і завдасть удар по цілі за тебе.

- Рух ... рух ...

Бурмочучи це слово, немов якесь заклинання, Кляйн підняв праву руку з шаблею.

Хоча синій кабан, офіційно іменований «Скаженим Кабаном», був монстром всього лише першого рівня, але Кляйн вже позбувся майже половини хіт-поїнтів, поки шалено махав своєю шаблею і раз за разом потрапляв під кабанячі контратаки. В принципі, навіть якщо він помре, то відразу воскресне в Початковому Місті, розташованому тут поряд; але знову йти сюди, на мисливські землі, звичайно ж, не хотілося.