Мистецтво Меча Онлайн [Том 1]

Глава 5

Після бою з серйозним противником, що мешкав в лабіринті 74 рівня, я відправився назад, згадуючи на шляху минулі справи. Нарешті я побачив світло, яке вливається в лабіринт зовні, і з полегшенням зітхнув.

Викинувши всі думки з голови, я швидко вийшов з коридору і на повні груди вдихнув свіже, чисте повітря.

Прямо переді мною лежала вузька стежка, що йде в лісову гущавину. За спиною вгору - до дна наступного рівня, якщо бути точним - здіймався лабіринт, з якого я щойно вибрався.

Оскільки ідея гри полягала в тому, щоб гравці дісталися до самого верху фортеці, донжони в цьому світі мали вигляд не підземних лабіринтів, а веж. Головний принцип, однак, не змінився: монстри в донжонах були сильнішими за тих, що мешкали на поверхні, а в самій глибині гравців чекав монстр-бос.

Зараз лабіринт 74 рівня був на вісімдесят відсотків відкритий, або, кажучи іншими словами, мапований. Швидше за все, кімнату боса знайдуть через день-другий, і тоді гравці сколотять великомасштабний загін. До нього навіть я, одинак, приєднаюся.

Я відчував одночасно передчуття бою і роздратування. Посміхнувшись своїм змішаним почуттям, я рушив вперед по стежці.

Живу я зараз в найбільшому місті Айнкрада - Альгаде; він розташований на п'ятдесятому рівні. Взагалі по чистій площі Початкове Місто більше, але воно зараз повністю перетворилося в базу Армії, так що там знаходитися було трохи незатишно.

Щойно я покинув луг, який почав вже темніти, як переді мною розкинувся ліс, повний величезних, старих дерев. Ще тридцять хвилин ходу через цей ліс - і я доберуся до «Житлового району» 74 рівня, а там скористаюся Порталом і перенесусь в Альгаде.

Я міг перенестися в Альгаде в будь-який момент - для цього мені довелося б використовувати один з кишенькових телепортаторів, що лежать в моєму рюкзаку. Але предмети ці були занадто дорогими, так що мені не хотілося застосовувати їх, поки я не вляпаюся в щось небезпечне. До повного заходу сонця ще залишалася година, так що я переміг спокусу дістатися додому миттєво і увійшов в ліс.

Як правило, краї рівнів в Айнкраде повністю відкрите небо, огляду заважають лише підтримні колони. Від світла, що вливається через проміжок між землею і дном наступного рівня, дерева здавалися червоними, ніби горіли. Пливе між променями туман, який іскрився в західному світі. Крики птахів, звичайні в денний час, зараз долинали рідко, а ось свист вітру в гілках немов би посилився.