волосся Землі
одягнуте в шовковий вигин танцюючих трав
тіло землі вкрите бездоганно квітучими полями і блискучо білими степами що в лінивих ліліях леліють груди водяні
родимки по грудям тліють тліють тліють
манірно пливучи та розгладжуючи собою і за собою поряд простелені ковдри гнилого листя
що полягло тихо тихо тихо
завмерли розпростертими венами в жалобі
червоні гілки Махагоні
завмерли й краплі сині мертво сині заклякли й заціпеніли краплі сині сильно силі й безсилі...скам'яніли
вбачати і шукати сильно прагнути кохати
здобувати і втрачати сильно прагнути кохати
в неозорному обличчі не знайдеш те що ти шукала
знайдеш ти розчарування в близькім подиху затята
і в образі вітру він зірве із твого тіла пагінець
розросте в нім соковитий оповитий блідо косий сонцем славний мрець мрець мрець
YOU ARE READING
сУцІльнИй хАОс
Poetry«суцільний хаос» - це перша збірка моїх віршів, яка почала існувати з 2020 року. Збірка починається із вірша «залишають білі крила та йдуть», саме цей вірш увів відлік часу. *** «читачу» тут панує солод і гіркота. панує тиша і грім. панує морок і с...
