«суцільний хаос» - це перша збірка моїх віршів, яка почала існувати з 2020 року. Збірка починається із вірша «залишають білі крила та йдуть», саме цей вірш увів відлік часу.
***
«читачу»
тут панує солод і гіркота. панує тиша і грім. панує морок і с...
Oops! This image does not follow our content guidelines. To continue publishing, please remove it or upload a different image.
ти у мене вклала біль забрала мою душу посіяла у ній гнів хто тебе просив? хто тобі намастив руки? як ти зуміла ховатись за мною як за стіною за муром думала я сховок? думала я піч труна печера яма? думала зуміла сховати у мене свої рани? ти поселила в мені свій гнів свій сум і свій біль я твій привид твоя мара тінь ти проходиш крізь мене й замикаєшся нагі тихо скидаєш із себе свій біль скидаєш свою втому свій розпач свій піт миттю все викрикує із шкірі й замикається в мені що далі?
чудовисько Мері? чи хто ти? чи може Я Франкенштейн? єдине я знаю що ти викрадачка душ а я створена тобою намащена кров'ю твоїх залізних сліз спотворена й загублена для всіх знищена розбита біля свого корита мертвий спів...
ти висмоктала мою душу ти знала вже давно як це зробить ти знала потаємне місце як її розчавити як її втопить ти знала місце де її згубить де шукати місце де вона лежить? чи вона закопана і спить?... можливо вона проковтнута тобою й міцно стиснута вагою? де ж вона ? скажи мені де твоя підлість й брехливість прозорі я їх бачу вони за тобою за спиною й за твоїм боковим зором ще трішки і я знайду твою зброю й буду черпати із неї твою чорну пору ти ж повідаєш де вона моя мила де вона скиглить плаче по тілу як вона хоче до мене несамовито душа моя дитино ходи сюди до мене сміливо
ти забула мою силу свою незабутню провину а я пам'ятаю
ти висмоктала із мене надію із мене душу із мене силу я не забуду цього й до віку згадуватиму тобі як твою ж власну ганьбу й мою ж власну загибель
моя душа воз'єднається колись з моїм тілом інакше я нежива зостанусь й буду неживою довіку віднайдіть її прошу я чекатиму вас з надією й молитвою
