Я виховую чорного дракона | I Raised A Black Dragon

Глава 73." Порпурові очі."

Глава 73. «Пурпурові очі».

– ...Елеонора? - Офіцер з цікавістю прочитав ім'я, насупивши брови. Однак наступної миті його очі розширилися від жаху, а обличчя зблідло. - Елеонора Азіль!

– ...

Офіцер, який зрозумів, хто вона така, підскочив від подиву. Звинувачення, висунуті проти Елеонори, були надто серйозними для начальника Служби Безпеки Баттуану.

- Гей, Джі, треба доповісти керуючому філією!

Начальник поспішив до столу, щоб взяти телефон, проте він уже був на крок позаду маленького Дракона, який підкрався до нього за спиною, поки той питав про особистість Пак Ноа, він вихопив телефон.

– О, о? Дитина!

Ноа вже набирала номер, коли начальник зрозумів, що телефон зник, і щойно жінка почула сигнал тривоги для всього бюро розслідувань і безпеки Лорана, з її губ полився потік слів:

- Сер Леонард, Сер. Любий, любий? Ви мене чуєте? Ваш підлеглий намагається взяти мене під варту. Якщо Ви чуєте мене, будь ласка, зателефонуйте до Служби безпеки Баттуану 1 округу і попросіть їх зняти з мене звинувачення. Я знову стала підозрюваною!

– О, Боже, – тихо застогнав Адріан, що стоїть поруч із нею, почувши її відчайдушні слова.

- Я не вилікувалась від застуди, мене переслідують, а тепер я буду їсти боби та рис! - Вигукнула Ноа, скидаючи руку.

- Ти все ще хворієш?

- Цей світловолосий переслідувач остаточно вивів мене з себе, тому я не змогла всю ніч заплющити очі. Рух поїздів зупинено, а я залишилася на мілині. Якого біса Ви так спізнюєтеся? Що?.. - Ноа притиснула трубку ближче до вуха і прикрила її іншою рукою, а потім знову повільно заговорила. – Дворецький, перепрошую?

– Хто цей дворецький?

За спиною жінки пролунали кроки. Зненацька хтось вихопив трубку з рук Пак Ноа. Голосове повідомлення, яке вона записувала, видалено зі звуковим сигналом.

- Ти зв'язалася з бюро розслідувань і безпеки. Ти хочеш, щоб я втратив обличчя?

"Я впевнена, що цей голос ..." - Ноа різко повернула голову, а потім підняла погляд, незрозуміло моргаючи. Пурпурові очі були прямо над її лицем, дивлячись прямо на жінку. Незважаючи на страх перед його причіпками, саме за ним найбільше сумувала Пак Ноа.

- На ... Начальник управління! - Офіцер миттєво вклонився на дев'яносто градусів, наче злякався Кайла, який виглядав досить стомленим.

Слідчий подивився на екран, який встановив офіцер і натиснув на кнопку, вимикаючи його.

– Що ти робиш у Службі безпеки? Я сподівався, що ти залишишся непоміченою, проте це не дуже добре вийшло. Якби Мюеля допитали, з'ясувалося, що він незареєстрований громадянин.

- Я не можу думати так далеко, проте, коли ви дісталися сюди? - Запитала Ноа, все ще спантеличена його раптовою появою.

- Я щойно прибув сюди. Дехто постійно дзвонив мені, - відповів Кайл, клацнувши язиком.

Слідчий шпурнув ключ, який тримав у руці, і один з офіцерів, що поспішали за ним, одразу ж упіймав його.

- Ну і як ти почуваєшся? Що ти мала на увазі під «переслідуванням»? І ... - Кайл поклав руку на лоба жінці і глянув убік. - Чому ви тут? Міністр.

Ноа простежила за його поглядом і спіймала спину Адріана, який намагався прослизнути і сховатись за колону.

– Міністр? - Нахмурившись, пробурмотіла вона.

- Міністр, - повторив Кайл Леонард, ніби підтверджуючи невпевнені слова Пак Ноа. – Я спитав, чому Ви зараз тут. Той, хто жодного разу не відповів на екстрені виклики за останні кілька днів.

– ...

- Мені було цікаво, куди Ви відправилися в таке тривале відрядження, а Ви були в Баттуану

– ...Я не хотів йти до Бюро Розслідувань та Безпеки, бо боявся, що це станеться, – пробурчав Адріан, випрямляючи спину.

Погляди обох чоловіків люто зустрілися. Тим часом, Пак Ноа та Мюель по черзі дивилися то на одного, то на іншого чоловіка з дивним виразом обличчя.

– Ух...

- Отже, Еллі, ти та Начальник Управління?

- Міс Ноа, ти знайома з Міністром Магії?