Попіл в нашому одязі(The Ash is in Our Clothes)

Ендрю

Аарон розмовляє з Ендрю. Цього замало, але поки що достатньо.

Була п’ятниця, коли Аарон вирішив спробувати поговорити з Ендрю. Два дні після сварки, два дні після невдалих слів й безрозсудних кулаків.

У п’ятницю в Аарона була тільки одна лекція рано вранці, а у Ендрю — дві, до того ж друга закінчилася одразу після опівдня. Тому він вирішив зустрітись з ним після занять, що було не найкращою ідеєю, але це було публічно. Ендрю буде менш схильний робити шоу, и його брат зможе легко піти, якщо вирішить, що не готовий до розмови.

Студенти швидко виходили з класу, вони поспішали у своїх справах. Ендрю у своєму чорному одязі і з яскравим волоссям, спокійний і врівноважений серед цього хаосу, попрямував до сходів, перш ніж побачив Аарона, що притулився до дальньої стіни.

Брови Ендрю трохи смикнулися.

Аарон відштовхнувся від стіни та підійшов до брата.

— Хіба ти не маєш бути з черлідеркою? — спитав він, усе ще рухаючись до сходів наприкінці коридору і не звертаючи на нього уваги.

Аарон проігнорував його слова.

— Ми можемо поговорити?

— Ми розмовляємо, — закінчив Ендрю, не зважаючи на нього.

— Ендрю, — спробував Аарон, але його близнюк раптово зупинився, змусивши Аарона трохи спіткнутися, а потім простежив за тим, як Ендрю попрямував до Ніла, який чекав на нього сходами.


Його губа все ще була розсічена, але припухлість спала. Фіолетовий колір на його підборідді потьмянів і став сіро-жовтим. Аарон зустрівся з його очами, вони були яскравими.

Аарон не міг змусити себе відчувати вину за те, що вдарив його, і стримав смішок, коли нападник підійшов до них.

Два хлопці дивилися один на одного надто довго, перш ніж Ендрю передав свою сумку, а Ніл відвернувся від них і побіг вгору сходами, зникши з поля зору. Його очі розширилися, коли Ендрю знову повернувся до нього і показав жестом, щоб він ішов далі.

— Ми можемо піти у парк? — спитав Аарон і зморщився від того, наскільки жалісно і невпевнено він звучав. Ендрю протиснувся повз нього і вийшов з будівлі, змусивши Аарона слідувати за ним, поки вони дісталися єдиного спокійного місця в кампусі.

— Я хотів вибачитись за те, що сказав, — почав Аарон, коли вони знайшли вільну лаву і обидва посідали на неї.


Ендрю не звернув на нього уваги.

— Я хотів поговорити з тобою, а не просто сидіти і дивитися, як ти робиш вигляд, що не слухаєш мене, — надувся Аарон, гнів повільно наростав.

Ендрю тупо дивився на нього, потім опустив погляд на свої руки.

— І що, після всіх цих років, після того, як ми закінчимо універ, ти більше ніколи не розмовлятимеш зі мною? — Аарон натиснув, а Ендрю продовжував дивитися на свої нігті і лише знизав плечима. Він відчував злість у його погляді, коли він насупився. — Ти збираєшся кинути мене заради цього виродка так, як ти відмовився від нашої угоди заради нього? — Аарон насміхався, намагаючись викликати у брата хоч якусь реакцію.

Погляд Ендрю метнувся до нього. 

— Я думав, ти хотів покінчити з цією угодою, — у його тоні прозирала нудьга.

Очі Аарона спалахнули.

— Ти вибрав його замість мене! Ти вважав за краще патологічного брехуна, з яким познайомився всього два роки тому, своєму рідному братові!

Він зробив паузу і почав чекати на реакцію Ендрю. Коли його зустріло лише мовчання, він продовжив.

— Чому він? Чому ти дозволяєш йому робити… — Аарон жестом вказав на засос, що з’явився на шиї брата. На його обличчі з’явився вираз огиди, — ці речі з тобою, ніби він володіє тобою чи ще якесь лайно!

Ендрю дивився на нього з таким гнівом, з такою прихованою і глибоко вкоріненою люттю, яку Аарон бачив лише одного разу за весь час знайомства з цією людиною, і все ж він залишився при своїй думці і не здригнувся.

— Я серйозно! Це страшенно огидно! Він утримував тебе, Ендрю, він був зверху, він залишив на тобі мітки. Як ти не бачиш, що він такий самий, як вони? — Аарон напружився.