Я все згадала

Частина 4

Сьогодні я повинна бути у лабіринті сама. Поки всі спали чи займалися своїми справами, наприклад, Фрайпан який готував для всіх їжу, я взяла карту й ніж, на всякий випадок, та побігла у лабіринт. Сьогодні повинна відкритися 3 секція. Я побігла у самий центр, ми називаємо його ЛЕЗО. Там я побачила одяг Блейка, який був весь у крові та чорному слизу. Бідолаха не зміг вижити, Гривери все ж таки його вбили і затягли у своє лігво. Ми звісно ж не знаємо де воно, так як не бачили ніколи їх але ми знаємо, що вони там. Ми чуємо їхнє присутність. Мені шкода всіх кого вбили ці кровожерливі монстри, я хочу допомогти тим хто ще живий але не думаю, що якась маленька дівчинка зможе знайти вихід, та впоратися з сотнями створінь яких навіть не бачила. Вже було пізно, ворота скоро зачиняться але я ще не зайшла вихід до Притулку.                                           
 *Т/і-ай, якого біса!*

Я впала на землю коли зачепилася за ліани, та не могла швидко йти, я розбила коліно і через це в мене йшла кров. Я тримаючись за ліани на стінах намагалась йти зі всіх сил щоб встигнути до закриття воріт. Коли я повернула на ліво я побачила вихід де мене вже всі чекали. Ворота почали зачинятися.                                   
*Ньют- Т/і! нумо, ти зможеш.   
 Галли- ворота вже закриваються, швидше.*                                                                                                 

Хлопці почали кричати та підганяти мене. Я йшла швидко як тільки могла але нога боліла ще дужче. Ворота майже зачинилися, все що я змогла побачити це розгублене лице Ньюта. 
*Ньют- Т/і, ні будь ласка...*     

 Ворота зачинилися, я залишилась повністю сама. Я вдарила руками по холодній стіні, та спустилась на коліна. Я почула як вони відходили від воріт, а потім шепотіння.             *Ньют-все буде добре, в тебе все вийде.*

Ніхто не зміг вижити в ночі у лабіринті. Він справді вірить що я зможу вижити? Я відійшла від воріт та пішла шукати місце де є багато ліан. Може саме там я зможу перечекати цю ніч. Я почула крик Гривера. Вони вже зовсім близько, потрібно скоріше шукати  місце для укриття. Я почула тяжкі кроки, ніби щось металеве падає на землю. Відчинилась 7 секція. З відти вилізло двоє Гриверів. Нога дуже боліла але все ж таки я змогла залізти під ліани. Біля мого лиця пройшла металева нога, багато ніг. Виглядає ніби павук з 8 лапками, тільки вони металеві? Якщо вони металеві то може їх хтось робить, наприклад, люди які закрили нас тут, чи жінка з білим волоссям. Вони зайшли за ріг. Мені потрібно було йти так як лабіринт міняється. На землі було купа слизу, дякуючи богу Гриверів поки що не було. Але я знала вони поряд. Від цього слизу тхне як від болота. Я шкандибала, слиз під ногами чмакав, і через це стало гидко.                                                               
*Т/і-фуу. Яка гидота.*