Відродження Хвашань

Розділ 14. Падіння секти було неминучим, дурні (4)

Прохання не копіювати переклад і не публікувати на інших ресурсах (>‿◠).
***

Світанок наступного дня.

Вуух!

Чхон Мьон сидів в позі лотоса.

Даньтянь.

Його маленький і слабкий даньтянь, зростав. Накопичена енергія збільшилась в рази та була тепер чітко помітною.

Вуух!

З кожним вдихом Чхон Мьон відчував як енергія резонує і очищає його тіло.

Світла та чиста енергія.

Навіть Чхон Мьон був приголомшеним, хоча він прожив десятиліття, він ще ніколи не бачив такої чистої енергії. Його дяньтянь був переповнений цією енергією. Попри те, що розмір був обмеженим і застосовувати такий об’єм буде важко, з часом енергія буде накопичуватись більше, і завдяки цьому він зможе досягти висот, яких він ще ніколи не досягав.

— ...скільки часу це займе?

Після медитації Чхон Мьон нахмурився.

Для того, щоб перевершити або хоча б досягнути рівня на якому він був в минулому житті, йому потрібен час. Хвашань була за крок до зникнення, чи чекатимуть всі потреби секти поки він стане сильнішим?

Чхон Мьон подавив свій гнів і почав аналізувати ситуацію.

«Потрібно розібратися.»

В Хвашань було безліч проблем. Якщо б йому було потрібно вибрати одну з них, Чхон Мьон не зміг би вирішити, яка з них найважливіша. Проте, було три основні.

— Ні грошей, ні технік так ще й безталанні.

Всі ці проблеми було достатньо поганими, але коли вони були в купі, Чхон Мьон відчував, як йому вивертає шлунок.

Що з цього було найбільшою проблемою?

«Талановита молодь.»

Чхон Мьон прийшов до цього висновку.
Гроші можна заробити, а щодо технік, Чхон Мьон був скупченням знань про бойові мистецтва, яких він може навчити дітей природнім шляхом.

«Тож, звідки нам дістати талановиту молодь?»

Чхон Мьон не міг вплинути на талант інших.
Він не міг просто спуститись з гори і викрасти талановитих дітей, щоб ті врятували гору Хва. Та й з’ясувати талановита людина чи ні з одного погляду неможливо.