Заплутана історія

В перший раз особисте життя не особисте

Ви зайшли на оперативку сіли біля один одного з Римарем, далі зайшов далі Стасік він був трохи іншим.

Юзефович: Стас, що з тобою щось сталося в тебе

Стасік: ні все ок, просто сьогодні не в настрої

* Ви з Тарасом перекидалися фразами, а потім на вас подивилася Косач

Косач: хм хм хм

- все мовчимо

* Ви розвернули голови по різні сторони

Полянський: так що в нас є, які версії та матеріали справи

- ну ми з Римарем дещо знайшли і версія така, що може бути

Косач: з Римарем?

Римар: ну так, а що тут дивного

Полянський: та нічого

Косач: ну тоді давайте показуйте

- окей

* Ну ви і почали розповідати про свою версію, яка зародилася в тебе за хвилину, були документи які підтверджували ваші факти

Стасік: але є одне но

- яке

Стасік: ну те що в нього є алібі

- ну знаєш, він може зробив це спеціально, щоб було алібі, а сам найняв когось

Косач: але цього ми ще не довели тому працюйте

- чи можна викликати його на допит, я розколю його от чесне слово

Полянський: і що ти йому прид'явиш, бо нічого у нас немає прям 100% доказів

Римар: добре зрозуміли, ходімо копати

- ходімо

Косач: Стас залишися треба поговорити

Стас: добре зрозумів

* А ви з Римарем працювали потім до вас Юзефович приєдналася, і як то кажуть дві голови краще, а три ще більш класно

- ну знаєте думаю, що нам треба з ним поговорити

Оля: треба, але питання як?

Римар: ну тут треба подумати

- а якщо просто поговорити, але якщо він буде тікати тому це буде тобі докази, що є йому щось приховувати

Оля: логічно так, що поїхали

- поїхали

* Ви пішли поки до машини, а Римар пішов до Сергія Михайловича, щоб йому повідомити*