Заплутана історія

закон не для нас писаний

Аня лежала на лікарняному ліжку, дивлячись у вікно, коли до палати зайшли її батьки Серьожа і Оля та наречений Стас.

( Чому так офіційно спитаєте ви або нехуй не приносить суші з маком, Аня на них обідилася)

Сергій, Оля та Стас несли із собою тепло та турботу, яких їй так не вистачало у цей важкий час.

Оля: Доню, як ти почуваєшся? - Запитала мама, сідаючи поруч і беручи дочку за руку.

— Трохи краще, мамо. Лікарі кажуть, що скоро випишуть

Усміхаючись сказала ти

Сергій: Це чудово, — сказав твій тато і, обійняв тебе. - Ми всі переживаємо, та хвилюємося за тебе.

Стас, з букетом квітів, підійшов до дівчини і обережно поцілував її в лоба.

Стас: Моя кохана, я такий радий, що тобі краще. Ми всі тут з тобою,

сказала ця чебурашка, сідаючи на край ліжка.

- взагалі-то кажуть що мене вже післязавтра можна забирати

Оля: правда так це ж чудово, ми тоді за тобою і Михайлом Васильовичем заїдемо

Тут це чуперадло одразу прокидається і видає базовану базу

Костя: взагалі то я Костя, а не Міша тому попрошу

Сергій: да ви що, а в базі та й в паспорті ви записані як Костюк Михайло Васильович

Костя: то не вірна інформація, а правдиву інформацію знають тіль мої близькі

- ага ага конешно, якби знали тебе вже б не було тут зазпзпзпзпз

Оля: а де він був

- далеко мама дуже далеко

Костя: та да з моїм батьком та рідними там змінити ім'я то взагалі все капец наркоманом і вбивцею став

Оля: прям аж так не хочуть щоб ти змінював ім'я

Костя: ага тому я зробив собі таке поганяло Костя і тепер знайомлюся з-за допомогою нього

Стас: ну даєш, я в шоці дуже приємному неприємному шоці

Так ви сиділи і говорили про все на світі. Потім пізніше прийшов і батько Кості і ви разом говорили та сміялися.

Спочатку вас хотіли забрати батьки, але ви наполегливо казали, що ви вже дорослі люди і самі справитися і тому батькам потрібно було змиритися зі своїм програшом.