Мене звати Діана,мені 15 років.Навчаюся я у 9 класі,у мене багато друзів,тому часу на навчання у мене немає,на школу я ще з 7 класу забила.Недавнощо я розійшлася з своїм хлопцем Еріком,він зануда ще та,чесно,то я з ним почала мутити лише тому,що він...
Приїхавши в готель я взяла рушник і побігла в ванну.Наповнивши її водою я лягла,але згадала що забула закрити двері."Та пофіг,всерівно ніхто не зайде"-подумала я і розслабилася.Через 5 хвилин Паша вривається в ванну,повністю голий і лягає біля мене.
-Ей,ти що вопше?Вийшов з відси-почала кричати я але Паша поцілував мене і я заспокоїлася.Він спускався все нище і я возбудилася.Паша вже цілував мої груди і я видала тихий стон,він зупинився,взяв мене на руки і поніс на ліжко.Я опинилася під ним і відчула що його два пальці увійшли в мене,я видала тихий стон.Він продовжував і набирав темп,мій стон ставав все гучніше і я ногтями вцепилася в його спину.Він витягнув пальці,ляг на спину і положив мене на себе валетом,поза 69.Я відчула як його язик пестить мою проміжность.Це продовжувалося десь 10-15 хвилин і тут він скидує мене з себе,ставить раком і різко входить.Мені стало больно але згодом біль перейшов в насолоду.Він все то набирав то збавляв темп і тут я відчула що скоро він кінчить.Я думала що він витягне,так як ми зовсім забули про захист ,але він кінчив прям в мене
-Ти що придурок?А якщо я завагітнію?-почала галасувати я
-І що?Я б хотів мати карапуза схожого на тебе-спокійним голосом сказав Паша і ляг на ліжко
-Мені ж всього 15,ще рано-промовила я
-Можна питання?-запитав Паша
-Звичайно
-В скільки років ти втратила цнотливісь?
-В 14.Це був мій перший хлопець і я закохалася в нього але він просто скористався мною і кинув-ледве стримуючи сльози сказала я
-Заспокойся і запамятай,що я тебе ніколи не покину-обійняв мене хлопець і ми заснули.
Останній день в Парижі,сьогодні вечері ми покидаємо це чудове місто і летимо в Польщу,до батьків.Цей день я хотіла провести як найкраще,тому вирішила поїхати в Люксембурзький сад.Пашу і Даню я з Олею просили дуже довго,бо вони нехотіли їхати в таке нудне місце,але ж всежтаки ми їм набридли і вони були змушені відвезти нас.Цілу дорогу ми з Олею їхали задоволені і уже уявляли це прикрасне місце. Коли ми приїхали то не повірили своїм очам,Люксембурзький сад в сто разів красивіший ніж на фотографіях.
ओह! यह छवि हमारे सामग्री दिशानिर्देशों का पालन नहीं करती है। प्रकाशन जारी रखने के लिए, कृपया इसे हटा दें या कोई भिन्न छवि अपलोड करें।
На вулиці осінь.Дерева усі в жовтих барвах,трішки листя уже відпало і лежить на зеленій травичці.Люксембурзький сад-улюблений парк парижан.Простий,квітучий,із численими алейками,лавочками та палацом.Ми знайшли прекрасне місце для пікніку,і розтелили невелике одіяло.З корзини,яку приготувала Оля, ми витягнули пару великих,солодких яблук,сендвічі і апельсиновий сік.Ми вже сиділи близько години і начався сильний дощ,тому ми швидко зібрали всі речі і побігли в машину. Приїхавши в готель ми зразу порозходилися по номерах -Блін,мені так не хочеться з відси їхати-сумним голосом сказала я -Я ТОБІ ОБІЦЯЮ,ЩО МИ ЩЕ СЮДИ ПОВЕРНЕМОСЯ-обійняв мене Паша і ми почали збирати валізи. Поки залишилося ще трохи часу,я з хлопцем вийшли трішки прогулятися по місту.Я насолоджувалася кожним моментом і зовсім забула про час -Все,нам пора-Паша взяв мене за руку і ми пішли в сторону готелю.Прийшовши ми спустили всі валізи і чекати Даню з Олею -Ну нарешті,я думав що ви ніколи не вийдете з того готелю-пробуркотав Паша -Все,досить злитися-сказав Даня і ми поїхали в аеропорт.Поки ми їхали дощ уже стих,тому Паша їхав швидко і через дві години ми уже летіли в Польщу.
__________________________ Привіт всім тим,хто читає мою "книгу".Я знаю що вас не багато,але все ж таки хочу знати що думаєти ви.Чи варто мені писати далі?Пишіть коментарях
