Чи тяжко сказати людині
«кохаю» чи «вірю в тебе»,
Сховатись в молитві єдиній,
Розкреслити поглядом небо?
Чи палить у скронях від болю,
Коли зрозумієш, що пізно
Освідчитись у любові –
Залишитися залізом.
Чому так пече у грудях,
Коли покидає людина
Всі помисли й світ цей божий
Й залишає лиш пам'ять єдину.
Чому не встигаєм сказати
Усе, що роїлось так палко
Тоді, коли світ тобі радий,
Поки очі відкриті зранку.
YOU ARE READING
Рожеві Стрічки
PoetryПоезією ми відпочиваємо, сльозами пишемо, а думками малюємо... Це наша суть ще з дитинства. Усі люди - це частина великої галактики і безмежного всесвіту. Нехай троянди вашої душі знаходять втіху у творчості. Запрошую вас у подорож квітучими пелюстк...
