Не дивуйтесь, що очі змарнілі.
Не дивуйтесь і не питайте,
Чи любили колись...не любили!
І з життя мого відлітайте!
Не милуйтесь з брехні солодкої.
Ви ще вірите вухам чи музиці?
Та в Вас, певно, меланхолія.
Вас кохання поставить на милиці.
Ваші погляди догори дриґом –
Ви розсунути хочете гори,
Не опікуючись іншим миром...
Ой леле, закоханість – горе.
Вам здається, що сили у пазурях,
У змаганні зі світом і мріями, -
Ви застрягли в болотних плавнях,
І ведете війну з надіями.
Ой, прислухайтесь трохи до розуму,
Чи в якому було столітті,
Що боролись не з вітряками, а грозами,
Відкриваючи лік лихоліттям?
Знаю, змінює все секунда,
Але йдуть до неї роками...
Мають рацію старі люди:
«Будь, що буде!» й «Господь з вами!»
YOU ARE READING
Рожеві Стрічки
PoetryПоезією ми відпочиваємо, сльозами пишемо, а думками малюємо... Це наша суть ще з дитинства. Усі люди - це частина великої галактики і безмежного всесвіту. Нехай троянди вашої душі знаходять втіху у творчості. Запрошую вас у подорож квітучими пелюстк...
