Вампіри в школі

Розділ 4. Лілі

Прибувши додому ввечері, Лілі побачила розлючену Вероніку. Причини її гніву були очевидні.

— Гадаю, моя поведінка й справді була не найкращою... — почала було Лілі, але її перебила Вероніка.

— Не найкращою?! У перший же день ти прогуляла уроки, а ще розгромила туалет! Плюс з'явилася якась Аня, яка володіє гіпнозом крутіше, ніж інші вампіри, і, очевидно, ви знайомі!

Лілі аж очі вирячила від шоку. Також вона ще ніколи не бачила Вероніку.

— Тобі варто заспокоїтися...

— Я не заспокоюсь, поки не почую пояснення!

Вампірша не могла нічого розповісти подрузі про Аґнешку, це могло нашкодити дівчинці.

— Повір, Аня не несе небезпеку для людей. У цьому я абсолютно впевнена, — можна сказати, що це було правдою. Якщо Аґнешка для когось і небезпечна, то для самої Лілі.

Ця відповідь не задовольнила Вероніку, але прийшов її тато, тож Лілі змогла спокійно піти до своєї кімнати. Робити уроки не хотілося, тож вона взяла телефон і написала Жені: «Не зайнятий?». Відповідь прийшла майже миттєво: «А є якісь пропозиції?». Лілі задумалася, а тоді написала: «Як щодо прогулянки?». «Це типу побачення?». «Типу». «Тоді зустрінемося біля школи через десять хвилин». «О'кей».

Так, ще вдень Лілі хотіла триматися подалі від Жені, але зараз уже не витерпіла та сама покликала його на побачення. Напевно, справа була в тому, що вона вже щось до нього відчувала.

Лілі не стала перевдягатися та вийшла зі своєї кімнати.

— Куди зібралася? — одразу запитала Вероніка.

— На побачення, — не стала приховувати Лілі. — Нормальні люди ходять на побачення.

— Все-таки не забувай, що ти вампір, — втрутився Віктор. — Вам краще не зв'язуватися з людьми.

Лілі закотила очі. Інколи її так дратували мисливці.

— Від звичайного побачення нічого не станеться. Обіцяю його не кусати та не видавати себе.

Вампірша вже направилася до дверей, але Віктор зажадав ще однієї обіцянки:

— Пообіцяй, що це буде ваше єдине побачення.

— Обіцяю, — мовила Лілі, схрестивши пальці за спиною, а тоді вийшла з дому та повільно попрямувала до школи.

Можливо, було помилкою ходити до школи. Все-таки це не змінить її природу. До того ж, через неї неприємності можуть чекати Вероніку...

Але всі думки вилетіли в неї з голови, коли вона зустріла Женю з букетом лілій.

— Навіщо ці квіти?

— Це ж типу побачення. До того ж я просто не міг пропустити можливість принести лілії для Лілії.

Лілі захіхікала, прийняла букет і принюхалась. Який прекрасний аромат! До того ніхто ніколи не дарував їй квіти, навіть Лукас.

— Дякую. Вони прекрасні.

— Знав, що тобі сподобаються. Отже, давай я проведу тобі екскурсію нашим районом.

— Таке відчуття, що ти екскурсовод, адже весь час так і хочеш мені щось показати, — саркастично помітила дівчина.

— Я просто поєднує приємне з корисним.

Лілі не стала уточнювати, але слова Жені їй сподобалися.

За наступну годину вони обійшли весь район. Лілі дізналася дуже багато веселого про Женю, від чого прониклася до нього ще більшою симпатією. Про себе дівчина практично не говорила, бо не хотілося заглиблюватися в брехню.

Але ось настав час прощатися.

— Таких приємний вечорів у мене не було вже давно, — зізналася Лілі.

— Отже, це не останнє наше побачення? — уточнив Женя.

Замість відповіді дівчина поцілувала хлопця в щоку та пішла додому. Це точно не останнє їхнє побачення.