XVII

18 0 0
                                    

Гидко, брудно на душі -
це пасує лиш мені.
Очі тумані ,млявість спонтанна.
Розпач та тихе розчарування.
Що ж оберу я цієї ночі?
Смуток та покарання,
А може радість та зітхання?

Приваблює лиш те, від чого я страждаю.
Байдуже та неетично
Я встромлю ніж собі у спину.
Це могли б бути інші, але мій світогляд  влаштований надто критично.

Покарання та тихий плач.
Ось мій справжнісінький рай.
Де б ще відчути ці страждання?
Якщо не застосувати свого тупого кинджала .
Грізно й різко без упину,
Я встромлю його собі у спину.

Щоб ще відчути такого, без чого не зможу заснути?
Уявні страхи та тихі надії?
Від цих потрясінь,
Я сховаю свої малі крила.
Моя влада тут безсила,
як і радість у моєму сновидіні.




СфуматоWhere stories live. Discover now