Знаєш.
Мене вже тут мало що тримає.
Люди навколо - не мої.
Речі навколо- не потрібні.
Емоції? Не відчуваю.
І наче я - не я.
Серед сумнівів цих - все блукаю.
І гадаю: сьогодні, а може завтра
Або ж післязавтра.
Все це так монотонно,так туманно.
І як погляну - мене вже тут нічого не тримає.
08.01.23
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сфумато
PoetryДивна назва чи не так? Що ж таке це «Сфумато»? Якщо дослівно, то це - пом'якшення контурів фігур і предметів, яке дозволяє передати повітря, що закутує їх. У перекладі з італійської - той, що зникає як дим. Це спосіб у живописі, який розробив Ле...
