Крізь моє вікно

Частина 15(Подарунок)

Перший день випускного року починається з подиву від того, що я зустрічаю Аполлона у головному коридорі, він розповідає, що змінив школу, і тепер навчатиметься тут. Коли я питаю про Ареса, дізнаюся, що той не піде з приватного закладу, бо є душею шкільної футбольної команди. Ми з Аполлоном знаходимося в самому розпалі бесіди, коли коридором розноситься крик:

– Ракель! Любов моя, чуже серце!

Це Карлос, шанувальник всього мого життя. Все почалося з того, як я захистила його перед хлопцями, які його задирали у четвертому класі; З того часу він зізнається мені у своєму вічному коханні майже кожен день. Він для мене лише друг, незважаючи на те, що я йому це вже ясно пояснила, він не здається.

- Привіт, Карлос, - сердечно вітаю його, бо він добрий. Хоч і трохи божевільний, але кумедний.

- Моя чудова принцеса. - Бере мою руку і драматично її цілує, - це було найдовше і болісне літо для мене.

Аполлон мовчки дивиться на нас з обличчям «якого хрону тут відбувається?», але нічого не каже.

Очі Карлос покидають моє обличчя, щоб подивитися на Аполлона.

- А ти хто такий?

- Це Аполлон, він новенький, - відповів, вириваючи свою руку. - Аполлон, це Карлос, він ...

- Її майбутній чоловік та батько її чотирьох дітей. - Карлос швидко вставляє.

Я даю йому потиличник.

- Я тебе просила, щоб ти такого не говорив, люди іноді у це вірять.

- А ти не чула, що якщо багато разів повторювати брехню, вона стає правдою?

Аполлон сміється.

- Подивись, у тебе дуже відданий шанувальник.

Ми сміємось усі разом, а потім розходимося по своїх класах.

***

Перший день школи закінчується так швидко, як і починається, не можу повірити, що це вже мій останній рік; університет – це те, що мене лякає, але водночас дуже збуджує. Після спроб нагодувати Роккі, який не хотів їсти, я знімаю форму та кидаю її у прання. Звичка нагадує мене піддивитися у вікно, в цей час повертається Арес. Раніше я завжди спостерігала, як він ходить своєю кімнатою, копирсаючись у телефоні.

Тепер ні.

На своєму ліжку я помічаю маленьку білу коробку. Підходжу та піднімаю її. Випадає записка. Мої очі перетворюються на блюдця, коли я бачу, що це остання модель iPhone, швидко переглядаю записку.