Першородний друг чи щось більше ?..

13 частина

С: Т/і Деймон забрав Єлену!
Т/і: І?
С: А якщо Деймон вб'є її.
Т/і: Та не вб'є. Якщо хочеш я можу зробити пошукове заклинання і знайти їх.
С: Давай.- я дістала карту, Стефан схвильовано ходив по кімнаті.
Т/і: Заспокойся, все буде добре.
С: Я заспокоєний.- роздратовано сказав він.
Т/і: Твоє сердце видає тебе. Дивись, а то ще трішки і тебе весь Містік Фоллс почує. Краще вийди і подихай повітрям а бо ж заспокойся.- він глибоко вдихнув повітря і сказав.
С: Добре, все, роби заклинання.
* Я виклала карту на стіл, дістала ніж, і порізала руку, щоб пішла кров, рука була над картою, туди потекла кров і я почала читати заклинання через хвилину. Кров зібралася в купу і почала перемішатися вона показала на Атланту. *
Т/і: Ніфіга собі, вони в Атланті.
С: Я їду, дякую, що знайшла їх.
Т/і: Куди тобі туди їхати приблизно 7 годин не менше. Поки ти доїдеш туди, то вони вже поїдуть в інше місце.
С: І що ти пропонуєш?!!!Сісти і чекати!
Т/і: Я пропоную заткнутися, сісти і подзвонити Деймону.
С: Він трубку не бере.
Т/і: То він в тебе не бере зараз спробую я.- набрала я, він не взяв.
С: Як неочікувано).- я підійшла знову подивилася на карту. Нічого не змінилося.
Т/і: Та він вже десь гуляє.
С: Дуже допомогла.- я закотила очі.
Т/і: Не хочеш помовчати?- перед тим як він хотів відповісти я сказала.
Т/і: Я знаю, що не хочеш. Дякую.
Єлена теж трубку не бере?
С: Так. Скоріше всього Деймон забрав телефона.
Т/и: Угу. А від мене, що ти хочеш?
С: Ти можеш з нею якось зв'язатися?
Т/і: Можу.
С: Зроби будь ласка.
Т/і: Щоб встановити зв'язок з людиною мені потрібен той через кого я зможу зв'язатися і щоб цей той мав сильний зв'язок з цією людиною.
С: Що потрібно робити?
Т/і: Сидіти, але це буде боляче.
С: Зроби це.
Т/і: Ок.- я пішла за деякими травами.
Т/і: Так пора насаджувати нові, бо запаси потихеньку закінчуються.- взявши все, що потрібно я повернулася. Поставила стілець і сіла навпроти Стефана, розтерла трави в руках і приклала їх до вісків.
Т/і: Готовий?
С: Да годі запитувати. Роби, що потрібно!
Т/і: Як грубо, ну добре.- я швидко зажала віски, так, що з них пішла кров, Стефан вскрикнув.
Т/і: Це для кращого зв'язку
С: Та починай.- я почала читати заклинання, все йшло добре.
Т/і: Ми в її розумі можеш їй щось сказати.
С: Зараз.- Стефан закричав, я не зрозуміла, а потім в мене дуже сильно почала боліти голова.
Т/і: Ай, нас хтось блокує. Два варіанти або ж я відбиваюся, або ж відміняю заклинання.- він викрикнув.
С: Перший варіант.
Т/і: Добре.- я сильніше стиснула голову і продовжила читати заклинання. Спочатку результату не було і Стефану тільки гіршало.
Т/і: Стефан скажи їй щось терміново!
С: Єлена зупинись..- пару секунд і все пройшло.- вони почали розмовляти чи Єлена в безпеці і все таке, ввечері вони повернулися.
Т/і: Деймон в тебе сьогодні зустріч в будинку мера і ти повинен взяти мене з собою.
Д: Чого б це? Тебе навіть не пустять бо ти молодша за Стефана.
Т/і: Хах ти багато не знаєш, я вже підлизалася. І по паспорту я найстарша Сальваторе і вони про це знають, але мені не довіряють. Ти повинен прорекомендувати мене. Бо я теж одна із сімей-засновників.
Д: В мене немає вибору так?
Т/і: Так.
Д: Збирайся.
* Через деякий час уже біля будівлі. Біля входу стояла жінка мера її звуть Керол. Всі заходили і дійшла черга до нас.*
К: Привіт Деймон рада тебе бачити проходь. А ти? Ти ж Т/і?
Д: Так це Т/і моя старша сестра. І вона б хотіла брати участь у зборах.- я пройшла через вхід. Стала прямо перед Керол і протянула руку. Вона була трішки здивована, а Деймон зовсім був в шоці, хоча і не подавав виду.
Т/і: Приємно познайомитись. Якщо ви не будете проти я би хотіла брати участь у всіх зборах.- вона пожала мені руку.
К: Так я не буду проти та інші думаю теж. Проходь до головної зали, Деймон покажи їй будь ласка.
Д: Звісно.Пішли.- у Деймона було багато питань на рахунок того, як я пройшла без запрошення, але так відкрито він спитати не міг.
* Всі зібралися *
К: Так сьогодні ми усі зібралися, щоб вирішити деякі загальні питання. Недавно завдячуючи Деймону.- всі поплескали. Він у відповідь посміхнувся і кивнув, а в мені це не сподобалося але я посміхнулася і поплескала.
К: Але сьогодні нажаль було знайдено труп обезкровленого чоловіка 24 років. На шиї були сліди від укусів.- всі здивувалися.
К: Ми думали, що на цьому усе. Але тепер не знаємо чи в місті з'явилися нові чи це ті, що і були раніше. Тому ми вирішили, в кафе і в барах почнуть підливати вербену і поставимо нашу охрану. Ми повинні зловити їх.- всі були згодні. Хтось спитав.
?: А де ми візьмемо вербену останню ми пороздавали своїм родичам і знайомим.- шериф почала відповідати.
Л: А це ми вже вирішили. Завдячуючи Т/і у нас тепер, ще є трішки вербени.- всі поплескали мені, а я посміхнулася і кивнула. Тепер Деймон зрозумів, як я підлизалася.
Л: Що нам дали вистачить на деякий час і думаю, що вампір піймається і все це закінчиться.- всі їй поплескали.
К: На цьому впринципі усе. В когось є якісь питання?- всі мовчали.
К: Ну раз всі мовчать,то тоді рада була вас усіх бачити, до зустрічі.- вона з усіма попрощалась і повернулася в дім. Тим часом ми з Деймоном сіли в машину і він почав мене розпитувати.
Д: Як ти пройшла без запрошення??????
Тебе ніколи там не було.
Т/і: Нууу...- я йому все розповіла.
Д: Цікаво як на це погодився Стефан.
Т/і: В нас не було варіантів.
Д: Ага ж так і повірю. Стефан би знайшов.
Т/і: Як хочеш можеш не вірити.- ми повернулися додому. Так в моїх планах залишилося лише забрати кров. Я почала чекати коли на годиннику стало 23:00 я взяла кільце і вийшла на вулицю там мене вже чекала Мітсі.
М: Запізнюєшься.- на руці в мене був годинник я показала їй його і сказала.
Т/і: Ні, на годиннику рівно 23:00.
М: Ну добре.- вона посміхнулася і ми обійнялися.
М: Ось як ти і просила.- я перерахувала і все було правильно.
Т/і: Ось.- я ввідала їй кільце.
Т/і: Якщо спробуєш втекти не ввідавши довг відміню заклинання.- звісно я так не зможу зробити на дистанції, але вона ж цього не знає.
М: Добре, після 10 поставки крові, як мені дізнатися, що більше твій контроль не діє.
Т/і: Зразу після того як ти віддасиш кров ти відчуєш на декілька секунд невеличку головну біль і після цього я не зможу контролювати заклинання і кільце назавжди залишиться твоїм.
М: Добре.
Т/і: Наступного разу давай зустрінемось 2 грудня.
М: В який час? І скільки потрібно принести?
Т/і: 200 пакетів. А щодо часу давай в той день і спишемося.
М: Домовились. Тоді до зустрічі.
Т/і: До зустрічі.- вона пішла.
* С того моменту пройшла неділя, нічого не відбувалося але це наскільки я знаю. Але я і з кімнати може виходила 2 чи 3 рази. Працюю над своїм дуже важливим заклинанням. *