Першородний друг чи щось більше ?..

40 частина

Т/і: Ну що ж тоді за мене, красиву, молоду та недоступну!- сказала я сама собі і ковтнула напій з бокалу.
К: Хороший тост.- я дьоргнулася від неочікуваного голоса Клауса.
Т/і: Хіба зараз ти не маєш вибирати собі пару до танцю?
К: На рахунок танцю..- він збирався щось сказати та я перебила його.
Т/і: Якщо не хочеш зіпсувати собі танець, то краще вибери когось іншого, я ж нічого не пам'ятаю.
К: Не обов'язково потрібно все пам'ятати, щоб станцювати танець. Є ще рухова пам'ять просто прислухайся в мелодію і довірся тілу.
Т/і: Легко сказати, тяжче зробити.
К: Так перевір))- Клаус простягнув свою руку в знак запрошення, я дивилася йому у вічі і не знала, що відповісти. З однієї сторони хотілося піти, а з іншої страх перепаганити все на очах цілого люду.
☁️Т/і: Була, не була.☁️ Я взяла його руку в знак згоди. Він посміхнувся. Ми пройшли до зали та стали в ряд до інших людей. Я хвилювалася. Танець розпочався. Я почала ще сильніше хвилюватися.
К: Не хвилюйся тобі потрібно розслабитися.- сказав мені Клаус.
Т/і: Легко сказати.- я подивилася йому у вічі.
К: Довірся мені та слухай мій голос..- я кивнула йому в знак згоди. А потім запитала його.
Т/і: Клаус, а ти добре знав мене?
К: Так.
Т/і: Вибач за некоректне питання, але це правда, що в минулому ти був закоханий в минулу мене?
К: Чому ж тільки в минулому..
Т/і: Що?- не встигла я зрозуміти, як була вже в танці з Фінном. А потім побачила, що всі помінялися партнерами.
Ф: Клаус тепер в тебе за аніматора?
Т/і: Він хоча б не тошнить як дехто. І його цікаво слухати.
Ф: Його? Він окрім своєї самозакоханості і егоїзму нічого не знає.
Т/і:..Знаєш.. Я одного зрозуміти не можу..
Ти закохався в мене і тепер намагаєшся вигородити Клауса, щоб я звернула на тебе увагу чи ти просто не можеш пробачити йому понад 900 років в труні?
Ф: Звідки ти знаєш, що я пролежав у труні понад 900 років?- я зависла.
Т/і: Не знаю.- танець закінчився.
Ф: Дякую за танець. Ти непогано танцюєш. Мені час.- він пішов. Ти пішла до Клауса. А Фінн пішов до Естер.
* Їхня розмова *
Ф: Мамо можна з тобою поговорити?- він зайшов і зачинив двері.
Е: Так, полин ще горить.
Ф: Т/і все згадує.
Е: Я хотіла поговорити про це з тобою.
Заклинання готове. Т/і нам більше не потрібна.
Ф: І що ти будеш робити?
Е: Її потрібно вбити, поки все не згадала і не розказала Клаусу. Я довго її контролювати не зможу.
Ф: Добре, я це зроблю.
Е: На це отрута перевертня з додатковими домішками, щоб швидше подіяло. Чим ближче вколиш з сердцем тим швидше вона помре.
Ф: А не легше просто вирвати сердце.
Е: Щоб потім Сальваторе почали її шукати, а потім знайшли мертвою і зрозуміли, що це зробив хтось з нас. Так вона ще походить нічого не зрозуміє, а коли вже зрозуміє помре. Головне, щоб її всі бачили.- Фінн кивнув, взяв шприц з отрутою і пішов.
* Тим часом в тебе. Ти розмовляла з Клаусом. До вас підійшов Елайджа.
Ел: Т/і? Ти жива? Я спочатку думав, що мені примарилось.
Т/і: Так я жива Елайджо.
К: Ти його згадала?
Т/і: Не зовсім, тільки ім'я.
Ел: Клаус ти мені потрібен.
К: Слухаю.
Ел: Не тут.
К: Я відійду ненадовго дорогенька.- я кивнула. Він пішов з Елайджею. Я тим часом допила рідину з бокалу. І поставила його на стіл. Потім я почула як мене кличе Фінн. Я пішла на його голос. Не пам'ятаю як але я відключилася.
* Через деякий час *
Д: Де Т/і?- він підійшов до Клауса.
К: Кудись пішла.
Д: І чому ж це ти не знаєш куди вона пішла?
К: Мені не звітують про кожен її рух.
Д: Справді, а я думав що все відбувається навпаки.
К: Якщо прийшов понабридати шукай собі іншу жертву.
Д: Може і не набридав би тобі якби одразу сказав де Т/і.
К: Звідки я це можу знати?
Д: Її ніде немає може врешті-решт зізнаєшся?
К: В чому? В тому те що ви дуже погано її шукаєте? Он вона.- Клаус вказав де Т/і. Тоді ти якраз прокинулася і вийшла. Деймон пішов.
Д: Т/і з тобою все в порядку?
Т/і: Та мабуть.
Д: Де ти була ми з Стефаном всюди тебе шукали?- підійшов Стефан.
С: Деймон де ти її знайшов?
Д: Вона вийшла.
С: Т/і де ти була?
Т/і: Я..я не пам'ятаю.
С: Зовсім нічого?
Т/і: Пам'ятаю я відійшла в сторону, а потім.. Не знаю.
Д: Зрозуміло, поїхали додому.
Т/і: Я мабуть, ще залишусь ви їдьте.
С: Ти це точно хочеш?
Т/і: Так.- спочатку вони мовчали.
Т/і: Та їдьте я потім собі таксі викличу.
С: Ти точно себе добре почуваєш?
Т/і: Та точно.- на той момент я справді почувала себе добре. Мої брати подумали, а потім поїхали додому, а я вирішили ще трошки побути. Я пішла за стіл з бокалами і зрозуміла, що сильно хочу їсти.
Т/і: Ну що ж час перекусити..- я пішла в кімнату там де нікого не було. Дістала з сумки пакет з кров'ю та почала пити його. Здалеку почула як хтось почав підходити до кімнати.
Т/і: Зайнято.- але хтось зайшов в неї.
Т/і: Зайнято сказала ж!- в кімнату пройшов чоловік.
?: Я загалом в свою кімнату прийшов.- я згадала, що це був один з першородних.
Т/і: А ой.
?: Смачного.
Т/і: Дякую. Ти ж з першородних я десь бачила тебе?
Кол: Так з першородних, Кол. А це не навколо тебе крутяться Фінн з Клаусом?
Т/і: Вгадав, коло мене.- настала тиша.
Т/і: Я тоді зараз доїм і піду. А то я така голодна, що готова з'їсти місто. Будеш?- я простягнула йому пакет з кров'ю.
Кол: Ні.
Т/і: Ну добре.- я доїла всі свої пакети, а потім пішла. Спустилася в головну залу.
* А далі я почала просто розважатися *
* Через 2 години *
* Я танцювала і буквально через декілька хвилин мені стало погано, тіло все боліло, слабкість, голова перестала боліти, сильно захотілося кашляти. Я відійшла в коридор там де нікого не було, а потім закашляла, а через секунду побачила на руці кровавий згусток крові. Було відчуття дежавю. Я побачила перед собою Стефана він сказав.
С: Якраз таки моя, Т/і що відбувається розкажи мені, я допоможу, не відштовхуй мене.
Т/і:.. Це не твоя справа... - потім з вампірською швидкістю я наблизилася до першої людини і вп'ялася в його шию він відштовхнув мене.
С: Т/і не потрібно робити цього.
Т/і: Гей, Стефане ти чого твориш жити набридло?! - Я трохи розлютилася. А потім відчула як мене хтось сильно трусонув. Я зрозуміла, що це нереально і почула голос.