Першородний друг чи щось більше ?..

25 частина

К: Готова?
Т/і: Так.- ми вийшли нас вже чекала його автівка, хтось з його прислуг підвіз. Ми сіли в автівку і вирушили в дуже далеку і довгу дорогу.
* Пройшло три роки *
Т/і: Куди ми їдемо сьогодні?
К: Штат Індіана, кажуть там є купа перевертнів в селі-примарі.
Т/і: З чого ти взяв, що там хтось є?
К: Люди, які живуть поряд з селом жаліються на жахливі крики в період повного місяця.
Т/і: Уууу, а це вже цікавенько. Доречі я зробила твоє поручення обійти ліс, там нікого немає.
К: Значить виїжджаємо через годину. І прибери за собою.- він вказав на кучку трупів, які лежали мертві і всі в крові.
Т/і: Сам привів і кажеш мені прибирати? Там як мінімум половина твоя.
К: У мене справи.
Т/і: То перенеси їх, час є, тим паче я за годину нічого не встигну.
К: То поспіши. Я впевнений за цей час встигнеш, якщо постаратися.
Т/і: Ей загалом мені ще як мінімум..- на той момент він вже пішов.
Т/і: Я йому ще потім це пригадаю. Я не наймалась бути безкоштовним клінінгом!- я почала відносити тіла в камін і коли майже всіх віднесла побачила людинку, яка прокинулася він був дуже слабкий і ледве-ледве відкрив очі.
Т/і: Ти ще живий?!- побачивши мене, він дуже злякався і промовив слабким, хриплим голосом.
?: Будь ласка ні, я благаю. Я все зроблю тільки не чіпайте мене, благаю.- я присіла і дивилася йому прямо у вічі.
Т/і: Не бійся...Я все зроблю швидко.- потім піднялася і швидко вдарила ногою по шиї так, що голова відкотилася в іншу сторону.
Т/і: Тепер все.- я закинула в камін останнє тіло і пішла збиратися. Сходивши в душ, потім я переодягнулася і зібрала речі. Спустившись вниз я подивилася на камін в якому згаснув вогонь і зовсім ніхто не згорів.
Т/і: От дідько.- промовила я. Потім пильно подивилася на тіла і вони загорілися.
Т/і: Так краще.- сіла на крісло і налила в стакан бурбон, почала пити і спостерігати за вогнем в каміні. Через хвилин 16 зайшов
Клаус.
К: Бачу ти вже зібралася, а казала що не встигнеш.- він пішов в іншу кімнату.
Т/і: А казала, що не встигнеш..- я перекривляла його.
К: Т/і я ще не став глухим!
Т/і: На превеликий жаль.- і потім згадала, що він все ще чує і в ту ж секунду він з'явився в кімнаті.
☁️Т/і: І що ж це буде, ХОЧА тут і так все зрозуміло. Не дожити мені до кінця дня...☁️
Т/і: Мені недовго залишилося?
К: Так.
Т/і: Скільки в мене є часу?- швидко промовила я.
К: П'ять секунд.- я на в/ш(вампірській швидкості) вилетіла з будинку, а за мною Клаус. Я промовила заклинання невидимості, але зробила так щоб він мене чув на вулиці йшов дощ.
К: Так не справедливо не вважаєш.
Т/і: В таких ситуаціях всі методи хороші. Спробуй знайти!- він би мене не знайшов якби я згадала про дощ і про те що коли він капає він стікає по мені, а це означає що буде видно мій невидимий силует. Про це я згадала тільки чомусь в ту секунду коли мене схопив Клаус і перекинув на плече.
Т/і: Еееееееееееее, Клаус! Так не чесно.
К: Чому ж це?
Т/і: Відпусти мене
К: Ні.
Т/і: Клаус на тебе дивляться люди і думають, що ти скажений бо несеш і розмовляєш з повітрям, тому відпусти.
К: Тоді хай це повітря зробить себе видимою.
Т/і: Клауууусссс відпусти мене.- я почала стукати по спині.
К: Це ж нічим не допоможе.
Т/і: Якщо вдарю в правильному місці і з правильною силою то ти вмреш.
К: Але ти цього не зробиш.
Т/і: Чому ти так думаєш.
К: На це є дві причини. Перша можливо ти блефуєш і просто хочеш щоб я тебе відпустив. А по друге не забувай, що ти мені служиш і ти цього не зробиш тому що я так сказав.
Т/і: Хмм... Тебе вже не проведеш, така точка можливо і існує, але я про неї не знаю, але я знаю точно, що може подіяти.- не встиг він щось сказати, як я згорнула йому шию. А потім він впав,я зібрала своє волосся в хвостик і піднявши Клауса я відмінила заклинання і понесла в авто.
Посадивши його я закинула наші речі, сіла на водійське місце, завела авто і виїхала. Маршрут я і так знала тому їхала.
Т/і: Хоча б дорога буде деякий час тихою.
* Їхавши по дорозі, я дізналася точні координати того села і забронювала по телефону квартиру, що найближче з цим селом.
Через декілька годин *
Т/і: Дідько, час заправити машину.- я зупинилася пішла подивилася в багажник. В каністрі нічого не залишилося.
Т/і: Нууу наступна заправка за кілометр, газу повинно вистачити.- я сіла в авто і продовжила їхати. Через декілька хвилин я стала на заправку.
Т/і: А скільки часу вже пройшло.- я подивилася на годинник.
Т/і: Цікаво пройшло 6 годин, а він ще не прокинувся.- я вийшла з авто пішла на касу заплатила за заправку авто замовила 2 кофе і накупила собі шоколадних батончиків, залила бензин в всі каністри, які були і сіла в авто.
Т/і: Впринципі все, можна їхати.- я подивилася на Клауса він почав прокидатися.
Т/і: Прокинувся?- Клаус почав дивитися по сторонам.
Т/і: Ми зараз в дорозі до твого так званого села-примари.- він подивився на мене.
Т/і: Це тобі в знак примирення від мене. Останнім часом мене все бісить тому прийми це як вибачення.- я вручила йому каву. Він дивно подивився на мене.
Т/і: Да не труїла я твою каву.
К: Чудово.
К: Скільки нам залишилося їхати?
Т/і: Три години.
К: Тоді вези.- я завела авто і поїхала далі.
* І поки вони їхали я розповім, що сталося у Деймона з Стефаном за цей час. І так після того як Деймон вилікувався він з Стефаном повернулися до нормального для них життя. Стефан знову почав ходити в школу з Єленою і проводити з нею час, але при цьому він по новинах помітив про нові дивні вбивства по різних штатах і одразу зрозумів, що за цим стоїть Т/і по двух причинах. Перша стиль вбивства, а друге кількість трупів в одному місці. Єдиного він не розумів чому Т/і знову почала вбивати, зазвичай вона такі масштабні вбивства просто так не робить, тому він таємно слідкував за новими вбивствами, намагався зрозуміти навіщо вона це робить і де будуть проходити наступні. А Деймон почав тим часом розкривати нові вбивства по місту знаходити вампірів і вбивати їх. Розважатися і т.д. Мабуть все.. А ні ще забула розповісти як же Єлена залишилася в живих коли Клаус пройшов ритуал. За день до ритуалу знайшли заклинання для нього потрібна відьма, людина якій хочуть врятувати життя і тато або мати. Коли помирає дитя мати чи батько віддає свою життєві сили, щоб воскресити її/його і самі помирають. Ось як вижила Єлена її батько віддав свої життєві сили. Тепер все. *
* Нинішній день *
* Стефан сидів в кімнаті попиваючи бурбон і дивився на карту вбивств Т/і, до нього зайшов Деймон.
Д: Зайнятий?
С: Трохи.- Деймон підійшов ближче.
Д: Ти що ще до сих пір цим займаєшься? Забудь вже. Ми намагалися щось дізнатися нічого не вийшло!
С: Деймон на це має бути якась логічна відповідь. Вона ж не може вбивати настільки багато і по різних штатах.
Д: Чому ж не може? Може як захоче. І на це є логічна відповідь: як тільки вона чує про проблему вона одразу ж втікає, це ж не перший раз так. Вона не вміє боротися з проблемою, вона від них тільки втікає. Просто трусиха.
С: Т/і? Ні.
Д: Тааак. Стефан так завжди було. Коротше роби, що хочеш, просиджуй штани далі я пішов.
С: Так, а що ти хотів?
Д: Вже нічого.- він пішов.
☁️С: Може він і правий.. Можливо варто зупинитися? Ми справді намагалися знайти відповідь, але кожен раз заходили в глухий кут. Мабуть поки це відкладу.☁️
* Стефан вирішив перебрати речі. Через деякий час він майже все прибрав залишилася тільки полиця з книгами і його щоденники. *
С: Знайти зараз мій щоденник, можливо він би допоміг розібратися.- через декілька хвилин коли він розкладав книги за полицею він знайшов ще декілька книг і одною з них був його щоденник.
С: Знайшов. Давно я тебе не бачив.- він витер з нього пил.
С: Сподіваюся ти допоможеш розібратися з ситуацією.- він відкрив останню дату в щоденнику. Сама остання дата була записана якраз коли Деймон був при смерті.
Там було записано:

"Дорогий щоденнику. Деймон лежить при смерті Т/і знайшла як вилікувати Деймона. Це кров Клауса, зараз вона іде з ним до нас. Не знаю як все пройде і як Клаус погодився, але потім обов'язково дізнаюся."

С: Дуже дивно. - він спустився в низ і знайшов Деймона.
С: Деймон?
Д: Що.
С: Дивися, дата коли ти майже не вмер. Я знайшов щоденник.- він вручив Деймону книгу.
С: Читай.- він так і зробив, а потім нічого не розуміючи подивився на Стефана.
С: А тепер що скажеш?
Д: Нічого. Але ми тепер знаємо точно, що нам стерли пам'ять.
С: Ні, нам не стерли пам'ять, нам її змінили. Пам'ятаєш я знайшов вихід на те як тебе вилікувати, але я так і не згадав як я це зробив. Т/і може тільки забирати спогади, а змінювати не може.
Д: Ось тому Клаус йшов з нею.
С: На які ж умови погодилася сестра?