За все потрібно платити

Частина одинадцять

Лорд Гарольд

У закордонному міністерстві магії я відразу замітив, відмінності від англійського.
Тут все світле, за допомогою вікон та маглівської енергетики. У кожного тут є свій стіл, в той час як в Англії все потрібно тримати за допомогою магії або у себе на колінах.
За сидіння було насищанням і динамічним, і я вже мовчу про те які закони тут розглядали.
Після я й Віктор залишився і познайомився з кількома Лордами. Тут я б хотів мати зв'язки, адже на відміну від англійських Лордів з цими спілкуватись явно буде цікавіше.
І я не прогадав, хоча і деякі з них, були тієї ж думки що і Лорди Англії щодо моєї молодість і не досвідченість, що ж це буде їх помилкою і моїм козирем проти них в майбутньому.
Обідав я з тими ж Лордами, і розмова була дуже навіть цікава, я дізнався дуже цікаву інформацію про англійське міністерство, що змусило мене завмерти на кілька секунд.
Після обіду всі розійшлися по домах. Що ж здається у мене з'явилася причина піти на зустріч з Лорд Слізаріном, хоч би що там було, Англія є основною частиною доходу для моїх родів й якщо щось трапиться я теж постраждаю. Тільки що зустрітись потрібно раніше, ніж просив Лорд Слізарін. І перед зустріччю довідатися, чи все так як я чув. Я відправив гобліну лист з проханням дізнатися все що можливо з цього приводу.
З такими думками я повернулася на квартиру. Мої супутниці, Вальбурга і Беллатріса Блек, десь гуляли. Я був радий що вони перестали «воювати» між собою сподіваюся що це не тимчасове перемир'я.
Я пройшов в кабінет, подивився на стопку документів й зморщився.
У школі я був переконаний що кожен мій день після випуску буде виглядати приблизно так: підйом пізно вранці, сніданок, вивчення чого не будь цікавого, зустріч з цікавою людиною для справи, робота над собою, вечір в компанії друзів або просто десь в барі, відбій коли вийде і з ким вийде.
Але що я маю в реальність, титули Лорда, справи та обов'язок Лорда, багато документів, за сидіння, міністерства, і політичні інтриги. Це все точно не те, що я уявляв собі після випуску, не те абсолютно.
З такими думками я вийшов з кабінету і пішов в майстерню, щоб зайнятися артефакт для тутешніх гоблінів і заодно відвести душу.
Артефакт, був старий і відразу видно що в ще в повній боєвій готовність. Я одягнув захисний костюм, і приступив до роботи.
Я пробував відкрити його за допомогою простих відповідних фраз на перселтанге, але на жаль нічого не відбувалось. Тому я зайнявся простим вивченням і дослідженням даного артефакту.
Закінчивши з цим, я написав ще один лист гобліну Герніксу з проханням надати мені більше інформації про артефакт і так само дати більше часу.
Поглянувши на годинник я зрозумів що мені пора збиратися на зустріч з Рімусом Люпіном.
Чесного кажучи я не знаю навіщо погодився на зустріч з Рімусом, бачилися ми давно, тем як таких для розмови у нас начебто немає, але ті теплі спогади...
Можливо вся справа в цьому я просто хочу знову відчути ті емоції.
З такими думками я перенісся на місце зустрічі.
Рімус прийшол без запізнень, втім так було завжди, наскільки я пам'ятаю.
- Гаррі, я спізнив...?
- Ні, все впорядку просто я прийшол раніше. - Перервав я його наміри вибачатись.
- О, ясно.
- Пішли тут, не далеко є одне затишне місце. - після повернувся в ліворуч. - Твоя дама не буде проти, пари келихів віскі.
- Ні, не думаю, і вона не моя...
- Оууу, значить я не вірно все зрозумів. - я посміхнувся з сором'язливість Рімуса.
- А твоя? У тебе повинна уже бути дівчина.
- На жаль, обставини склалися так, що я вже встиг одружиться і розлучитися.
- Що? Одружується? Розлучитися? Але як? - я кинув погляд через плече на Люпіна, і побачивши шок, непорозуміння і розгубленість, посміхнувся.
- Це історія не обійдеться без віскі.
Зайшовши в бар, ми пішли до барної. Замовили випивку, і я почав розповідати свою історію одруження...
Не знаю навіщо це йому або мені.