За все потрібно платити

Частина тринадцять

Лорд Гарольд

Траур по міністру Нотту траурним майже й не був. Ну, або я просто маю завищені вимоги до подібних заходів. Але хоч би що там було, це не заважало Лорду Слізаріну почати нову передвиборчу кампанію з Ясклі на чолі.
Зі зрозумілих причин Дамблдор не міг виставити кандидата від себе.
Однак, як я розумію, ясновельможний знайшов спосіб зв'язатися зі своїми спільниками тому, як через кілька днів від світлих висунули Джеймса Поттера. Дізнавшись про це, я довго сміявся. Мерлін, хто в здоровому розумі буде за нього голосувати? Я ж правда замість привітання відправив їм лист, де вказав їм їх нові місця роботи. Сподіваюся, вони не думали, що я забув про їхні борги...
На цьому моя участь у житті Міністерства Англії закінчилася. Я не бажав висуватися сам, як і в принципі впливати на процес. Там і без мене було кому цим зайнятися. Єдине, що мене дійсно хвилювало - Дамблдор і його затримання. Я знав, що незабаром це закінчиться.
Прямих доказів проти нього не було, а того, що відкопали було мало. І як я розумію, Лорд Слізарін не планував посадити Дамблдора, а лише так, усунути на час. Але ось для чого? Вибори? Сумніватися. Але нічого, я не поспішаю і можу почекати. Втручатися не збираюся.
Вже краще почекати переможця в цьому поєдинку й битися з тим, хто залишиться. Я сумніваюся, що це буде Дамблдор. Старість та кількість ворогів не на його боці. Але якщо раптом так і трапиться, що він виживе, то я знаю, як я з ним розправитися.
Якщо переможе Лорд Слізарін, тоді я з ним і домовлюся на взаємовигідних умовах. І ні, це не шлюб, як можна було б подумати. Лорд Слізарін - небезпечний противник, і у мене немає бажання псувати час і сили на протистояння з ним. Вже краще відразу домовитися про мир. До того ж я знаю, що можу йому запропонувати. І припускаю, що він може запропонує мені.
З такими думками я копався в артефакті для гоблінів. Що я з ним тільки не робив, але нічого не допомагало. Навіть рукописи Слізаріна не допомагали.
Зрештою, я прийняв рішення "зазирнути в пам'ять" цього творіння. Про це я дізнався з тих же рукописів Салазара Слізаріна, так що все ж вони виправдали себе і допомогли мені. Довелося правда трохи підкориктувати закляття. Сподіваюся від цього все не полетить дереклу під хвіст.
Я накреслив пентаграму, розставив свічки різних кольорів згідно з перерахованими умов, перевірив все ще раз і почав читати катрен. Закляття спрацювало, і я побачив історію цього артефакту.
Він насправді був дуже старий і цінний. Його створили з метою знайти ідеального партнера для того чи іншого мага. Працював він на крові мага, тому артефакт повинен знаходитися в родовому будинку того, хто "шукає пару". Але на жаль, артефакт перестав працювати, і вся річ у тім, що пари, що знаходяться їм, з тих чи інших причин не сходилися, або їх не брали через низьке походженням, або через те що без родний, або поряду інших причини.
Артефакт, що живився магією і кров'ю, був майже живим хоч і без душі. Переставши отримувати віддачу, він зачах... І для того, щоб його запустити, потрібні двоє магів, які перебували в будь-яких близьких або навіть інтимних відносинах.
Чудесно. Цікаво, гоблін, що давав мені цей артефакт, про це знав? Або це мені натяк на ще один шлюб? Драклл їх дері. Стільки часу даремно витратив.
З такими думками я нарешті пішов спати, як годиться ввечері без перемотування часу маховиком.
Наступного дня я поїхав до Іспанії на конференцію майстрів. Для мене це вперше у званні майстра. А взагалі я спокійно відвідую подібні заходи з четвертого курсу школи. Тож це не проблема.
Я спокійно собі сидів, слухав про нові зілля, закляття. Зустрів кілька знайомих зі школи. Я якраз говорив з одним з них, коли побачив Лорда Слізаріна власною персоною. "Ну це ж треба?"- подумав я скрушно. Так, як він тут опинився? Він же з Англії, здається, нікуди не виїжджає? Або це я просто допустив промашку у своїх висновках? Не горя особливим бажанням з ним спілкуватися, я не став привертати до себе його увагу. Спокійно продовжував діалог зі своїми знайомими та не тільки.
Вже під кінець вечора, коли я спокійно сидів за столом і обговорював нове закляття, до столу підійшов Лорд Слізарвін з посмішкою в усі тридцять два.
- Гарольд, яка приємна зустріч. - Ну, я б так не сказав, скоріше несподівана.
- І то вірно, як я розумію ви тут у справах? - після я зробив ковток вина.
- Вірно, ти як я розумію теж? - сказавши це, він побіжно оглянув моїх товаришів.
- Та, ні, я так просто прийшов, з друзями зустрітися.
- Ось як. Молодість, вона така швидка, тому насолоджуйтесь нею, поки можете.
- Молодість душі вічна, тому я не поспішатиму. А що до решти, то це вже залежить від того, як жити, - здається моя відповідь Темному Лорду не подобається.
- Ти маєш рацію, гарного вечора, і до зустрічі в Англії, - він пішов, а я то думав він буде до кінця вечора біля мене.
Цікаво, цікаво, чи не сталося чого? Це мало схоже на його звичайну поведінку. Але ці думки швидко мене залишили. Вино і хороша компанія цьому сприяли. 
Коли прийшов час розходитися, я відмовився від ночі з молодою людиною. Я цього не шукав. Секс не розв'язання всіх проблем. Я вирішив прогулятися містом, свіже повітря отверзляло.
Я милувався нічним містом, і вирішив зупинитися на набережній. Я дивився вдалину: водна глядь і зоряне небо такі різні, але такі красиві разом. Біля мене почулися кроки, я вирішив, що це жебрак або ще якийсь ідіот.
- Що, під кінець дня від натовпу друзів не залишилося і сліду? - я закотив очі. Невже він переслідує мене?
- Наявність друзів не завжди може гарантувати що-небудь, чи вам не знати? - скосивши погляд, я побачив, як Лорд Слізарін посміхнувся та опустив голову.
- Що вірно, то вірно, - здається, він п'яний. Тільки цього мені й не вистачало. Мерлін мій, я встиг десь згрішити, не виходячи з дому? Рекорд.
- Здається, ви любите гострі відчуття? - я знову скосив погляд на свого співрозмовника.
- Припустимо, а ви для чого питаєте? - чого це він задумав? Хоча, яка мені до цього справа?
- Яку мету ти переслідував, Гарольд, коли сказав мені про змову? Розрахунок на рукописи Слізаріна занадто хиткий, якщо ти не провидець, звичайно.
- Я то думав, про це ніхто не знає, - сказав я з посмішкою, після чого озирнувся, не дуже мені хотілося мати свідків подальших моїх дій. - Хоч би що там було, Лорд Слізарін, але зараз не час і місце для подібної розмови по душам, - після цього я зробив відрепетирований помах рукою, і родове сонне полетіло в Лорда.
Слізарін. І він почав осідати на землю. Я покликав Клічера щоб він переніс Темного Лорда всієї Британії до нього додому. А то до себе мені його тягнути не особливо хотілося. Він ще надумає собі Мордер знає що, та й врешті-решт у мене в планах немає з ним близьких відносин.
І справа не в тому, що Лорд Слізарін мені не подобається або ще щось таке, немає він дуже навіть не поганий собою: красивий, розумний  чарівний, харизматичний... Щось мене не туди понесло. Я не хочу відносин на час, я хочу стабільність і як мінімум до смерті. А те, що пропонує він: ліжко, вечеря раз на пів року. Навіщо проводити час в ліжку з тим, кого цікавить лише твоє тіло? Мені таке не потрібно. Якщо у Лорда настрій стане серйозніше, тоді вже можна буде подумати про нього, як про партнера в тривалій перспективі, а так нехай шукає кого іншого.
Після шлюбу з Аделін я зрозумів, що мені важливо, яка людина буде пов'язана зі мною шлюбом. Як-не-як, але ми ж разом. І ця людина повинна щось для мене означати, так само, як і я для нього, інакше можна вважати, що ти дав обітницю безшлюбності. І добровільної згоди на тортури в особі свого чоловіка, який лише одним своєю присутністю буде тріпати тебе нерви. Те ще задоволення, скажу я вам.
Після шлюбу з Аделін, я зрозумів що не зможу укласти шлюб лише з вигоди. Не така я людина, що зможу спокійно жити з тим, хто мені ні краплі не цікавий або навіть противний. Може людям і здається по-іншому, але я хочу нормальних подружніх відносин. Я думаю, що після дитинства, що у мене було, я прошу не надто багато. З такими думками я перенісся на Гріммо дванадцять і ліг спати.