Зима на лимані

Знову йдеш у ніч

Перший сніг лягає на твої вуста,

Щемно й трохи млосно від стискання рук.

Скільки в нас ще буде довгих розставань?

Скільки в нас ще буде велетів-розлук?..

Кресне в серці крига, кресне перший лід.

Над холодним парком – сіро-біла тінь.

Ген зайнявся сумом цілий оковид –

Бачиш, скільки гасне наших чистих рвінь?..

Бачиш ти, як ніжність сходить без мети?..

Доторкнусь рукою рідних передпліч.

Сходить дощ солоний на твої мости –

Знову перехрестя.

Знову йдеш у ніч.