Зима на лимані

Ворони Львова

Над Львовом ворони нуртують у чорному полум'ї,

У спалахах-криках випалюють з мозку слова.

Врятуй мене, милий – я знову листопадом зболена,

Зневолена-стиснута-зламана-стерта-жива.

Тримають дерева останні листочки на прив'язі.

Набралася пилу в легені – забракло дощу.

Зціли мене, милий,

Я навіть вже в церкві на крилосі

Канон не співаю – видихую-плачу-кричу.

Без тебе на пальцях і в серці збирається паморозь.

Від неї бракує вже простору в просвіті вен.

Зціли мене, милий...

В каштанів розтеплились зав'язі,

Мішають з листопадом бежево-сірий глінтвейн.