W: Між двох світів

Врятувати, неможна покинути

«Швидка», як би дивно не звучало, їхала надто швидко. Я ледве встигала розглядати дерева, будинки, дорожні фанарі, які світилиаж надто сильно. Гмм. А чому світять фанарі, зараз ж 13:40, день надворі! Мнні потрібно поговорити з цим хлопцем. Чому ж він так схожий на Даню? Щось тут нечисто.
   Я і той офіціант сиділи навпроти пораненого, як ще й я гепнулась і мало не впала на пацієнта. Добре, що офіціант мене підхопив.
-В мене в голові запаморочилось-пробелькотіла я.
-Бачу, тільки надалі будь акуратніша, не можна, щоб така красуня набила собі ґулю.
А в нього приємний голос)
-Доречі, як вас звати?
-Я Сем, а ти?
-Хайліна, можна просто Хайлі.

Я відчула щось холодне на своєму коліні. Це була рука Дані. Він прийшов до тями.
-Хайлі?
-Даня? - відповідаю питанням
-Ви знайомі-Сем не розумів нічого.
Той, хто був моєю останньою надією, той єдиний,кого я знала у цьому світі, світі коміксів, знову зомлів.
Авто зупинилось. Люди в білому повезли Даню в операційну, а мене чогось не пустили туди. Я й забула, що тут я ніхто, це вдома я лікар, а в коміксі я навіть не герой.
Вже сидячи перед операційною, я могла розглянути Сема.
Високий красень-блондин, та ще й з відчуттям стилю. О, як же йому пасує костюм офіціанта. Біла сорочка зі стоячим комірцем, класичний темно-синьій метелик на шиї, такого ж кольру підтяжки, навіть кросівки підібрані в смак. Ізюминкою луку був чорний, від пояса аж по самі кісточки фартух.
Прямо син маминої подруги.
   Як виявилось, то Сем - друг Дані. Точно, це ж Сем, як я його зразу не згадала? І чого він в костюмі офіціанта, він ж не бідна людина, і може себе забезпечити.

Операція тривала довго. Коли вийшов лікар, ми з Семом зразу ж підійшли до нього.
   -Операція пройшла успішно. Ви можете провідати постраждалого, коли він отямиться.
-А що з ним трапилось?
  -Операція пройшла успішно. Ви можете провідати постраждалого, коли він отямиться.-сказав лікар знову.
Це завчена фраза, адже завдання лікаря виконано, і він не був одним з головних героїв-подумала я.
Ми з Семом чекали, поки наш друг та наша єдина надія не отямиться.