W: Між двох світів

Натурал?

Такого я точно не очікувала: до палати зайшов Сем, а Даня, напевне, щоб той
нічого не підозрював між нами, так різко встав, що ми аж зіткнулись лобами.
-Ащщ...ти чого так різко встав? Шви можуть розійтись!
-Ну вибач,-він поглядом дав зрозуміти, що не хотів би, щоб їх бачили Такими.
-Ну ок, хлопчики, я тут надовго, тож я по магазинах. Даня, дай грошей. Ти ж знаєш, що я не маю.
-З чого б це? Ти могла не приходити сюди, хто тебе сюди кли...-він притих, видно згадав, що саме ВІН мене сюди затягнув.
-Не хочеш? Ну ок.-Я опустила свою голову до його вуха і шепотом промовила: А Сем знає, що коли ми РАЗОМ спали, то ти так га-а-арно плакав?
Як тільки я вимовила слово «плакав», він зразу ж дав мені гаманець. Що дивно те, що на «РАЗОМ спали» він не відреагував ніяк. Можливо ці закохані довіряють один одному.
Менше з тим. Я, щаслива, бо може вдосхочу пошопитись, вийшла з палати зі словами:
-Добре, мої солоденькі, залишу вас на одиниці.
-Еммм... що?-Даня не розумів, про що я.

*****

Коли я прийшла з магазину, було далеко по обіді. Два великих пакети поставила біля ліжка Дані, а сама пішла до ванної.
-Там ще вам я дещо купила, ви ж тут днюєте, а дехто й ночує.
-А який з них мій?- сказав Сем і показав на два однаковісінькі пакети.
-Вони підписані
-Ооо, Даня, цей пакет-твій-сказав Сем.
-З чого ти взяв?
-Хайлі ж казала, що усе підписано, а тут пише на шампуні «ЛОПУХ»
-Ха. Ха. Ха. А чогось оригінальнішого не міг придумати?- не такий вже і хворий Даня ходив по кімнаті.-Тут так нудно, навіть не має з ким поговорити. Добре, що ви хоч є, а то не знаю, що б робив без вас.
-Між іншим. Мені треба з вами поближче познайомитись. Я дещо придумала. Бен, можеш сюди привести людину, якій найбільше довіряєш?
-Навіщо?
-Хочу дещо зробити, але потрібна більша компанія.
-Добре, здається, я вже знаю кого привести.
-Угу, і ще, візьми пляшку вина для нас і пакет соку для цього хворого- я показала пальцем на Даню, який задумано дивився на мене.
-Мені вже й вина не можна?-обурився той-взагалі то, мене завтра виписують.
-От завтра й вип'єш-втрутився Сем.

*****

19:00
Сем зайшов у кімнату, але двері не спішив закривати.Так, він ж повинен був привести друга. Я надіюсь, хоч він не гей.
І у кімнату заходить...дівчина. Дівчина?! Це ж не його... та ні, він на таке не здатен. Він ж не зраджує Дані? От негідник!
-Хайлі, знайомся, це-Лія, моя...-коротка пауза, за яку я встигла собі багато чого надумати- сестра.
Хух, значить-не зраджує.-з полегшенням видихнула я.
-Хайлі, дуже приємно,надіюсь познайомитись поближче. І так починаєм гру, а першим завданням буде... спільне опустошення цієї пляшки вина ну і соку)
-Оуу. А ця гра мені починає подобатися.- я, напевне, також сподобалась Лії.
(Через декілька хвилин)
-Так скоро я ще ніколи не пила, а все тому, що на вас чекає цікава гра.Еуу, не роби цього- я крикнула на Сема, який мало не викинув вже порожню пляшку- якраз вона тут найбільш потрібна.
-Пляшка? Навіщо вона тобі? І що за гра?
-Все по порядку. Ми граємо в «бутилочку», але не на поцілунки, а на питання, на такі, що б ніколи не задав людині в очі.
-Уу.. А я так хотів тебе поцілувати- з сарказмом промовив Сем.-я подивилась на Даню-нуль реакції так, ніби Сем зовсім і не його хлопець.
Так, як я придумала гру, то й крутила бутилочку перша.Відповідати випало Сему.
-Які у вас стосунки з Даньою? Ви друзі? Чи...щось більше?
-Хмм... Ми не просто друзі. Ми-щось більше.
-І що ж?-з цікавістю питаю я
-Ми, як я вже сказав, не просто друзі, ми-найкращі друзі.
Вони не геї? А що тоді я чула? Тато ж казав, що хоче зробити їх парою. Точно! Дірява моя голова. Він ж ХОТІВ зробити так, але, напевне, не зробив.
Коли Сем крутив, то вибір випав на Лію
-Ліє, у тебе є хлопець?
-Ну Сем, ти ж знаєш. Навіщо запитуєш?
-Я хочу, щоб ти це сказала
-Так, є.
Лія питала мене:
-Хто ти для Дані? Просто я чула, що ви вже знаєте один одного давно, та й спали разом.
«Тоді я думала, що ви-геї» хотіла сказати я , а замість того:
-Емм.. ну..
-Що за запитання?- втрутився Даня- Вона—моя дівчина.
-??? (Я в ступорі)- у мене немає вибору, як покрутити пляшку. От така я з прибабахами. Замість того, щоб розяснити всім і вся я кручу пляшку. Точно хвора.
І знаєте, на кого випадає вибір долі? На Даню. На хлопця, якого я до тепер вважала геєм.Я плавно нагнулась і тихенько сказала йому запитання на вушко.
- Можна, я відповім тет-а-тет?-він звертався не так до мене, як до Сема і Лії.