Подих Потойбіччя. Вітри Загибелі.

Розділ ІІІ

Чорний джип продовжував свою дорогу, покидаючи територію Міста Лева. Ранок досі не настав, а ніч не збиралася віддати владу над добою. Єдиним звуком, що гуляв серед доріг – шепіт вітру.

Лук'ян та Михайло сиділи позаду, уступивши місце біля водія сумці з різноманітними речами. Два мисливці досі спали, спершись об спинку сидіння. Олег з тяжкістю залишався при свідомості, ігноруючи бажання поспати. Він так жив останні дев'ять років. Йому довелося полювати, щоб заробляти гроші. Лише деякі глави міст по всьому світі знають про нечисть і оплачують різним мисливцям полювання.

Створили навіть спеціальні сховані сайти в інтернеті, де такі, як Олег, отримують роботу. Сусіди думають, що Лиситчук просто подорожує по континентах, а насправді, він їх очищує від нечистої сили. Тепер він вважає відпусткою будь-який день, коли його не намагаються з'їсти чи вбити. Працювати в команді доводиться рідко, та чоловік ніколи не визнає, що йому це дуже подобається. Вся сім'я Лиситчука складається з самостійних індивідів, які походять від козака Ореста Лиситчука, що мав просту роботу: захищати Хмельницького від чудовиськ. Свої знання він передав п'ятьом синам, з яких вцілів лише один.

Життя навчило Олега бути обережним, холодним, деколи жорстоким. Утім, навіть в його житті знайшлося місце для одруження на простій дівчині. Батько не зрадів, матір тим більше. Хоча, це перестало хвилювати Олега ще довгий час тому. Він зможе захистити її. Спробує.

Та істота з якою вони бились, тепер точно не відстане від них. У Лиситчука вистачило розуму, попросити Ольгу переїхати на деякий час жити до її батьків. Дім зараз буде в його повному розпорядженні. Чудово.

-О-олежику,-почувся стомлений голос Лук'яна.-За нами біжать. Точніше біжить. Щось.

-Щось?-фиркнув Олег.

-Ну вибач, по темному туману важко виявити його власника,-вже почувся і Михайло, який взявши бінокль, намагався розгледіти їх переслідувача.-Проте їдь швидше. Воно швидке.

-Одна новина радісніша за іншу, най мене свисне,-стомлено промовив водій, давлячи на педаль газу.

Кинувши швидкий погляд на дзеркала заднього виду, він і сам побачив незвану компанію. За ними не бігли. За ними, щоб їм добре було, летіли! На перший погляд прості гуси, чи лебеді, але якщо придивитися, то дещо по гірше.