Частина 284 Лікар духів.(виправлено)

128 8 15
                                        

Потрібен був деякий час, щоб обійти найкращі чайні в місті. Муан якраз виходив з другої з них, відчуваючи досаду, коли дивна бавовна пронизала простір, у вухах задзвеніло, а земля під ногами здригнулася. Хвиля моторошної енергії обдала жаром, і, обернувшись у той бік, звідки вона виходила, Муан побачив стовп чорної сили, що злітав у повітря. Це тривало всього кілька секунд, але вселяло первісний жах.

Вставши на меч, старійшина піку Слави полетів у бік страшної енергії, бо саме з її епіцентру раптово знову почала відчуватися срібна нитка, що тяглася до нього.

Добравшись до місця, Муан спочатку побачив збожеволілий натовп. Вони кричали і кидали каміння, ніби намагалися прогнати шаленого собаку. Пробившись крізь них, Муан підійшов до краю вирви і побачив Шена, що сидів у самому її центрі. В нього летіло каміння, а він сидів там і озирався на всі боки з відчуженим виглядом. Черговий камінь вдарився об предпліччя, яким він прикрив обличчя, але наступний прилетів з іншого боку і вдарив майже у скроню. На обличчі Шена прослизнуло роздратування.

Люди кричали:

— Забирайся, чудовисько! — крикнув чоловік, який кинув камінь.

Шен розмахнувся і у відповідь запустив у нього відірвану руку. Натовп верескнув і кинувся врозтіч, ніби він кинув підпалений короб пороху. Муан насилу встояв проти натовпу, що врізався в нього. Коли він проштовхнувся «проти течії», Шен вже піднявся на ноги і обтрусив поділ з таким виглядом, наче той трохи запилився. Обличчя його залишалося досить незворушним, хоч праве око і заливала кров, що текла з розсіченого чола.


Муан підскочив до нього і схопив за плечі, а потім почав обмацувати, перевіряючи щодо поранень.

- Зі мною все гаразд, -  безбарвно пробурмотів той. Голос його звучав вимотано.

- Що сталося?! Ти не поранений?! - вигукуючи, але не слухаючи відповідей, Муан продовжував обмацувати його тіло. 

- Пара невеликих подряпин... І безліч супутніх жертв.

  Випроставшись, Муан знову схопив його за плечі і витріщився на його обличчя. Шен був блідий і губи його кривилися так, ніби він насилу стримує нудоту.

- Що сталося?

Шен глянув йому за спину через плече.

- Треба йти, - сказав він. Інакше каміння продовжать летіти і цього разу потраплять не тільки в мене.

Геройський шлях уславленого лиходія (том 9-12)Where stories live. Discover now