Частина 293 Те, що все ще живе.

38 1 0
                                        

— Шене, настав час уже обрати, — серйозно каже Рурет, відвертаючись від помаранчевого лотоса, що гойдається біля самого берега глибокого ставу. — Як називатиметься наш лотосовий пік?

Шиан зупиняється на стежці, почувши слово «наш».

Два роки минуло, як дядько Шеїн пішов у світ інший, передавши йому орден РР, а разом з ним і знання про секту Холодного полум'я та обов'язок помсти. Шен до цього часу вже звів резиденцію на піку, який сам вписав до складу ордену РР. Рурет ніколи не виявляла бажання стати главою власного піку, і тільки зараз Шиан нарешті зрозумів чому. «Наш» пік.

Він почувається таким дурним, стоячи на цій стежці зі щоденником дядька в руках, наважившись, нарешті, розповісти їм про все, щоб впоратися з усім разом. Як вони завжди справлялися.

Рурет продовжує:

— Хм-м, Світанок лотоса? Ні, вже є пік Бузкового світанку. Веселкового? — вона оглядає ставок з різноколірними лотосами. — Безтурботного?

Вона обертається. Шен сидить у альтанці біля озера і просто мовчки знизує плечима. Бачачи його незацікавленість, Рурет глибоко видихає і каже:

— Що ж, гаразд, саме життя одного разу дасть йому назву.

У той момент Шиан вирішує, що сам вирушить до столиці та вб'є імператора.

Двадцять чотири роки потому Шиан стояв і дивився на Шена, який пускав різнокольорові лотоси по воді.

— Чорного лотоса, Рурет, — прошепотів він. — Ти мала рацію: життя саме забарвило наші долі в потрібний колір.


«Муан, ти говорив Анніс, що кличеш її на мій день народження?»

«Звісно», — здивовано озвався мечник і лише потім підняв голову і побачив, на що дивиться Шен. Помітивши Шиана, він спохмурнів і зрозумів свою помилку.

— Учителю! — радісно вигукнула Анніс, тим часом наближаючись по настилу.

Шен піднявся з колін, спостерігаючи за її наближенням і думаючи, що вона не встигне загальмувати й наскочить на нього з обіймами, але в останній момент дівчина все ж скинула швидкість і різко зупинилася перед ним. Ввічливо, хоча не дуже витончено, схиливши голову, вона вигукнула:

— Як я рада бачити вас здоровим! Прийміть побажання довгих років життя!

— Так, Анніс, дякую, — промовив Шен, поклавши руку їй на плече і дивлячись поверх неї на Шиана, який йшов по настилу.

Геройський шлях уславленого лиходія (том 9-12)Where stories live. Discover now