Хочу Пити

Тінь & Боєць (Рорі)

Скільки себе пам'ятаю, ця дівчина була кволою та блідою, могла заснути на уроці, з іншими студентами не спілкувалася в столовці не харчувалась, до кафе що по сусідству з універом не ходила, я навіть не бачила чи п'є вона воду а іноді зовсім здавалось що не дихає. Тому коли побачила що з неї знущаються місцеві хулігани, навіть не здивувалась, вона так і просила всім своїм виглядом, добийте мене. Ніколи не підіймала голови в присутності дорослих, в очі одногрупників не дивилася, типічна жертва. Чи було мені її шкода? Ні. Я не маю жалю, мене виховали залізною людиною, ні жалю ні тепла, взагалі ніяких емоцій я не віддавала і не отримувала в своїй сім'ї.
Маючи чотирьох старших братів і батька, мами не стало коли мені був рік, я росла наче в казармі. Часу жаліти себе або жалітися на когось я не мала, доглядала себе сама і коли в старшому віці попадала в неприємності викручуватись мала сама, а то могла отримати від участі братів ще більше проблем. Коли підросла навчилася відповідати їм достойно, тому навіть деякі друзі цих обірванців мене обходили стороною, але деякі все ж ходили за мною хвостом а один взагалі напав коли я йшла з тренувань, віддубасила так що забув як звати, а потім ще чотири рази забув, бо хоч між нами з братами війна, але коли свого кривдить хтось зі сторони, то йому гайки. Тому дивлячись на цей цирк мені захотілося швидше пройти мимо, не цікавить. Вже зробивши пару кроків, мене повернуло назад. Всього одне слово змусило мене зупинитись.
- Роздягай!
Вони хотіли не просто познущатись а ще й згвалтувати її.
Це вже заграла моя жіноча натура, повз таке мимо не пройдеш. Вони могли це робити не тільки з нею, такі ніколи не зупиняються. Помиї та кисле молоко вимити з волосся можна, а от відмити тіло від згубників ні, а точніше душу!
Тому не довго думаючи я просто ввірвалася з ноги в цю трійку!
- Що за нах?! Курва ти мені губу розбила. Дика чи що? Не бачиш ми тут розважаємося?!
- Ти глянь яка бомба, також хочеш? Йди до мене, я тобою займуся!
Самовпевнена пика сама налетіла на кулак і перетворилася в місиво з крові та слюней, іншого я лишила на деякий час неподвижним, бо хто встане та піде після такого влучного попадання по м'ячам?) А з третім взагалі навіть поговорити не встигла, бігає він як флеш, напевно і сам не знав що так вміє.
Телефонні гудки.
- Томе мені потрібна допомога, код *Розбитий інтерфейс* та *я впустила новорічну кульку*).
- Локацію давай.
- Вже. Лютера з собою краще не брати, вони скоріш за все потенційні гвалтівники.
- Буду сам. Ти в нормі?
- Що я чую? Ти хвилюєшся за мене?
- Ні! Стій де стоїш.
- Ок!
Том і Лютер молодші із братів -  близнюки, та на п'ять років старші від мене. Планувалося що я буду рости квіточкою під їх наглядом, але мами не стало і щось пішло не по плану. Але коли я в біді або мені потрібна реальна допомога Том завжди мчить до мене. Звісно я ще можу і сама від нього отримати на горіхи, через те що вляпалася в проблеми, але те що я захистила дівчину йому сподобається, бо я не з тих хто таке робить, а от він з таких про Лютера взагалі мовчу, працюючи полісменом він вже скільки покидьків зловив просто не перерахувати.
- Тобі пощастило, Тінь! Ой, Де вона?
Повернувшись до дівчини я легенько офігіла, побачивши пусте місце. Я значить врятувала її а вона на ноги дала, невдячна Тінь.
Через хвилин десять Том та Лютер *якого я блін просила не кликати* забрали мене і цих двох горе хуліганів до відділку.
- Томе, я вдома ніс тобі розіб'ю!
- Ти спочатку туди попади, креветко!
Якщо б поглядом можна було вбивати, то він би вже вмер. Це прізвисько вони дали мені ще в дитинстві, але воно і досі тригер для мене.
Я мріяла щоб цей допит скінчився якнайшвидше. Бо хотілося в душ та в ліжко, треба змити з себе бруд та слюні цих огидних гадів.
-Дякуємо за допомогу пані Авроро! Надіємося на подальшу співпрацю, якщо жертва на них заявить, ми можемо включити вас в список свідків?
- Запитайте у мого юридичного консультанта! Лютере лишаю це на тебе. Я можу йти?
- Так звісно пані.
- Без пані будь ласка.
- Доброї ночі.
Я вийшла в компанії братів на вулицю, Томас пішов підігнати машину.
- Бляха вже ніч, скільки ж тривав цей довбаний допит?
- Не бубони! Рорі я просив берегти себе від таких проблем?
- Ну блін, навіщо ти знов включаєшся? Це випадковість, я йшла, дівчина була на землі її намагались роздягти, що я могла подумати?
- Можливо це було за згодою як гадаєш, а вони говорять що це саме так і було, ще про те що вони лиш хотіли зняти відео як вона танцює в білизні і все.
- А може це ще й вона їх попросила це зробити?
- Саме таку версію вони і видали.
- Лютере вона не може говорити, слабка немічна навіть два слова сказати не взмозі, про яку згоду ти тут мені говориш?!!!
- Так значить ти все-таки її знаєш, тоді чому збрехала на допиті?!
- А я і не обманювала, імені незнаю де проживає також, на якому факультеті вчиться поняття не маю то що я мала їм сказати? Так вона з мого універу, я бачила її декілька разів але ми незнайомі.
- Тоді чому полізла захищати ту дівку?! Ти могла постраждати, їх було троє!!!!
- Я захищала не її, ні не так. Я захищала не тільки її а і наступних потенційних жертв.
- Це ти з моїх книжок таке підхопила?
- А що, сваритися будеш?
- Ні, хвалити.
Він погладив мене по голові, я знала що вчинила вірно і він ніколи б мені не пробачив, якщо б я пройшла мимо.
Том цим часом підігнав машину з парковки, Лютер зайняв бокове місце пасажира з переду, а я мала їхати як в таксі з-заду! Та ще й тепер маю обдумати як жити після прояви турботи від братів і куди поділась Тінь? Хм.. цікаво, якого хріна вона звалила?!