Глава 9.

572 45 2
                                    

Чімін прокидався повільно, обережно вибираючись з пелени туману під наполегливий гомін у голові. Сухість у горлі була пекельною, але на тлі відчуттів вичавленого насухо організму вона здавалася дрібницею. Кожен м'яз жалібно занив, варто було тільки поворухнутися, ніби він кілька днів тягав мішки з рисом кілограм так за п'ятдесят.

- Я задовольнив тебе лише дві години тому, ненаситне ти чудовисько, - пролунав зовсім поруч стомлений голос. - Дай поспати.

Чімін безглуздо плескав віями, шоковано дивлячись на альфу, який розтягнувся зовсім поруч. Повітря в спальні було просякнуте чимось терпким, змішаним, незнайомим. Разом з вологими простирадлами, оголеністю і пом'ятим видом альфи це виглядало надто. Юнгі був у штанах та футболці, але червоні засоси на ключицях та шиї, синці на руках просто кричали про те, чим вони займалися.

У пам'яті одна за одною спливали події минулих днів. Скільки цих днів минуло, Чімін не уявляв, але того, що він згадав, вистачило б для серцевого нападу.

Божевільний жар і мізки, що остаточно поїхали, шепіт на вухо, розпусний стогін і Юнгі. Його голос, рухи тіла, короткий дотик, як імпульси струму під шкірою. Чімін згадав, як сам накидався на альфу, як залазив на нього і терся всім тілом, як кінчав щоразу від легкої та вмілої стимуляції.

Серце зробило короткий кульбіт. Чімін міцно замружився. Як йому тепер узагалі голову підняти?!

- Отямився? - хмикнув над вухом альфа.

Чімін тільки усвідомив, що лежить абсолютно голий поруч із чоловіком, брудний і липкий від семені та поту. Всю глибину сорому було не висловити нічим. Юнгі важко зітхнув і, підтягнувши край ковдри, прикрив їм його до пояса.

- Не грузи себе тим, що було, зрозуміло? Головне - пережили, та й годі.

У двері постукали.

- Заходь, - кинув Юнгі, підводячись у ліжку. Він тихо простогнав і потягнувся.

У спальню невпевнено зайшов Сокджин. Чіміну хотілося провалитися під ліжко. Після минулих днів Сокджин точно поверне його дядьку. Краще було б померти.

- Ох, - не стримав Сокджин здивованого зітхання.

- Що? - з сміхом кинув Юнгі. - Виглядаю як жертва сексуального насильства?

БілосніжкаWhere stories live. Discover now