1. М'ятне морозиво і зефір

392 18 5
                                    

Кожна історія починається з чогось. Деякі – з доленосної зустрічі, трагедії, бійки, сексу... Та з чого завгодно – чи багато потрібно для цікавої історії, аби розгорнутися? Ось і ця історія просто почалась десь, колись і навіщось.

Як би сказав Кім Намджун – їбучий случай*. І мав би рацію.

До неї призвело багато випадковостей: зниклий рік тому брат Чон Чонгука; художник у нудьзі, що завітав на вечірку; втомлений помічник судмедексперта на тій самій вечірці; головний судмедексперт, який загубив труп; брат цього судмеда, який втік від колишнього; детектив, що пристрастився до порад шаманів та віщунок; голова відділу особливо важких, який намагається спіймати маніяка.

Просто Кохання, яке несподівано накрило багатьох. Їбучий случай, пам'ятаєте?

І таємниці. Таємниці, таємниці, таємниці... Вони як діти, ці таємниці, – завжди нагадують про себе, коли не треба. Ось займається пристрасним коханням подружжя в догі-стайлі, і тут скрипіння дверей і тоненький голосочок: «Ма-а-амо, я пити хочу. Ой, а чим ви займаєтесь?» Ну ви зрозуміли, так? Все таємне стає відомим, і часто – соромним і незручним. Це як спільна дрочка з сусідом в підлітковому віці: соромно і незручно, але дах зриває від задоволення, а оргазм приносить неперевершену легкість у тілі та думках. А ось кінчати на мамині гардини з ромашками було не обов'язково, так.

***

Весна цьогоріч була чудова та наповнена яскравими барвами. Звичайнісінька корейська весна, нічого нового. Але гарно, як завжди. Цвіла сакура, дівчата змінювали стриманий зимній одяг на більш легкий весняний.

Юнгі, талановитий та відомий в дуже – дуже – вузьких колах художник двадцяти восьми років, прямував на вечірку до одного свого знайомого. Зріст без шести сантиметрів сто вісімдесят (звучить краще, ніж сто сімдесят чотири, згодні?), м'ятне волосся, витончені риси обличчя – Юнгі подобається думати, що він милий. Чорні кеди з червоними шнурками, блакитні джинси з прорізами на колінах та світшот кольору інкарнадин. Так, саме так, і він ніколи не зізнається, що просто поправ червоне та коричневе разом, бо інкарнадин звучить круто, а Мін любить бути крутим, хоч і не вміє.

Вечірка проходила в невеликому, проте гарному домі з садом. У саду цвіли вишні та розпуста: поки Юнгі йшов до будинка та виглядав хоч когось знайомого в натовпі, з невеличких альтанок і навіть кущів чулись кокетливий сміх, звуки пристрасних поцілунків та шурхіт одягу, що зминався (та знімався). Художник впевнений, що бачив чиїсь оголені сідниці в одній з альтанок (чотири зірочки з десяти, занадто широка).

Кохання і качечкиWhere stories live. Discover now