4. На манежі ті самі.

104 9 3
                                    

Так, Чонгук його вдарив, а як інакше? Приходиш до поліцейського відділку в пошуках зниклої людини, а тебе мацає незрозумілий тип, який ще й сам виявляється поліцейським. Авжеж, він не стримався, він втомився, він рік живе в пеклі, а тут хіпстер на мінімалках (Хосок би погодився, сьогодні Те сам підбирав собі одяг). Бісить! Як же його все бісить, знав би хто...

Все відбулося швидко: Чонгук, не стримавшись, тицьнув Техьона в щелепу (от Джин засмутиться); Хосок підскочив, схопив Кіма та виштовхав його за двері, наказавши йти прямо до Намджуна; подзвонив старшому Кімові та нажалівся (настукав, словом); повернувся до Чона та втупив у нього суровий погляд:

– Від твоїх слів, Чонгук, залежить наше подальше спілкування. Скажи мені, це ось твоя звичайна поведінка чи такий собі експромт? І обіймашки, до речі, що це було?

Чонгуку було крапельку соромно, зрозумійте його правильно, він вже бив копів (із задоволенням), коли ті не хотіли виконувати свою роботу, ну, зривався, з ким не буває. А ось з такої дивної причини – ще не доводилось. Складно було стримати себе в руках, коли, цей, як його, Техьон, дивився страшно, гладити почав... Стоїть, дивиться і гладить... Чонгук не зрозумів нічого і просто вирішив проблему єдиним відомим йому способом. Джин справді засмутиться, він же просив. Чонгука рятує тільки те, що коли він обіцянку давав, то просто не міг передбачити ось таку хрінь, і, можливо, це якось його виправдає в очах друга (і не сподівайся).

– Це виключно реакція на подразник, не стримався, пробач, Хобі-хьоне. Таке більше не повториться, обіцяю (нічому тебе життя не вчить, Кукі). А обіймашки Джин просив передати. Обіймашки та кімчі.

Хобі задумався на хвилинку, кивнув самому собі та плеснув Чона по плечу:

– Окейчик, приймається. Сподіваюсь, Кім Техьон не сильно постраждав. По телефону ти сказав, що в тебе є щось, що ти хотів би обговорити та дізнатись мою думку. Викладай.

Ось воно. Найскладніша частина цього дня. Чонгук дістає із сумки конверт та витягає з нього декілька скріплених аркушів. Мружиться на кілька секунд, різко видихає та простягає аркуші Хосоку:

– Хьоне, мені потрібно, аби ти поглянув на ці фото та сказав, кому це тіло могло належати. Я розумію, що, не бачачи тіло, ти не можеш дати детальну відповідь, але мені потрібно знати хоча б загальні параметри: приблизний вік, чоловік це чи жінка, розумієш?

Кохання і качечкиWhere stories live. Discover now