Надприродний застосунок для акторів [без обмежень]

Розділ 35. Кохані зомбі (18)

Сє Сінлань мовчав кілька секунд.

Сє Чи здивувався:

«Про що ти думаєш?»

«Ти дійсно хочеш знати?»

«Так» - прошепотів Сє Чи.

Сє Сінлань усміхнувся.

«Я думав про те, щоб тримати тебе за сідниці, поки ти обіймаєш мене за шию і...»

«В-все добре.»

На обличчі Сє Чи з'явився рум'янець, а кінцівки трохи задерев'яніли. Потім він недбало спровокував його, ніби нічого такого в цих словах немає.

«Брате, ти можеш обдумати це більш глибокого.»

Спочатку Сє Сінлань мав намір подражнити іншого, та зараз вжалили тільки його самого. Йому довелося безсило усміхнутись.

«Сяо Чи, твій рот...»

Сє Чи облизав губи, а його обличчя було безвиразним.

«У майбутньому він обійдеться тобі недешево.»

Сінлань знову завмер на кілька секунд, відчуваючи, наче його дряпає кіт.

«Трясця.» – його голос був хрипким – «Ти справді жахливий.»

«Ти мене хвалиш?»

Сє Чи розстібнув верхній ґудзик на сорочці, розвіюючи жар у грудях, і знизав плечима.

«Якщо хочеш, щоб я помер, то поспіши й воходь уже, щоб убити мене власноруч.»

Він не боявся розкривати рота.

Сє Сінлань:

«... Сяо Чи, ти навчився поганого.»

Сє Чи злегка підвів брови, не соромлячись.

«Ти звик до цього.»

«...» – Сє Сінлань придушив злий вогонь у своєму серці – «Тобі боляче? Хочеш змінитися зі мною?»

«Без змін. Я піду до Джан Ліну. Брате, якщо ти говоритимеш зі мною, це не принесе мені проблем.»

Сє Чи усміхнувся. Насправді він не боявся болю. Його чистолюбивість теж була просто звичкою. Якщо його брат спить, то він не боїться болю, і не залежить від чистоти. Тільки після того, як його брат прокидається, він відчуває біль і бажання чистоти.

[Лише секунду тому великий хлопець сперечався з даосом Лянь Сі, а тепер він мовчить і... червоніє? Він червоніє, так? Я правильно бачу?]

[Як він може усміхатися, коли життя його маленького друга висить на волосині? У нього немає совісті!]