Надприродний застосунок для акторів [без обмежень]

Розділ 62. Жахастичні шашлики (17)

Сє Чи мовчав кілька секунд.

«Отже, за правилами гри, областю хованок є вся область скляного лабіринту. Ця область також включає і дзеркальний світ, де знаходиться сильна примара, так?»

Згідно з правилами гри, дзеркальний світ також входив у сферу дії хованок. Зона хованок була на всій площі лабіринту, а дзеркала належали їй. Дзеркальний світ був просто додатковим об'єктом тут.

З ним у хованки грали дві примари. Він був у реальному світі. Одна примара була в реальному світі, інша – в дзеркальному. Це не суперечило правилам гри.

Його сумніви щодо зони хованок ще більше довели, що в дзеркалі є привид. Інакше б застосунок прямо повідомив йому, що зона хованок “скляний лабіринт”, а не “вся площа скляного лабіринту”. Це був не перший раз, коли він стикався з грою слів програми. Вона базувалася на принципі стислості та ніколи не повторювала речі двічі. Застосунок ніколи не обманював акторів, він просто міг пограти словами. Звичайно, ці гри слів усе ще базувалися на наданні інформації.

Так як це було в першій інстанції. Було сказано, що вони не могли напасти на вагітну керівницю, але вона не була вагітною, тож обмеження не було.

Цього разу було спеціально зазначено, що зоною дії хованок була вся площина, в якій знаходиться лабіринт. Це значить, що крім самого лабіринту має бути ще щось.

Це було схоже на “лялька привела тільки одну примару”. Там не було сказано, що примара може бути тут тільки через ляльку. Фактично це означало, що можуть бути й інші привиди. Якби в цій короткометражці справді була тільки одна примара, то застосунок прямо б так і сказав. Навіщо підкреслювати, що лялька привела тільки одну? Хіба це не означало, що була й інша примара, приведена чимось іншим?

У цій грі слів, чим більш довірливий актор, тим легше його обдурити. Якби вони трохи подумали над цим, то ця гра слів не змогла б приховати інформацію, а навпаки, могла б дати ключові підказки. Це неминуче, адже протиріччя постійні, а приховане стає явним. Чим більше щось приховувалося, тим легше це було розкрити.

Сє Сінлань раптово сказав:

«Сильна примара в дзеркалі – відображення слабкої.»

Сє Чи також це розумів. Це пояснювало, чому вони були тут так довго, але все ще не знайшли сильну примару. Вона була просто відображенням слабкої.