Надприродний застосунок для акторів [без обмежень]

Розділ 38. Кохані зомбі (21.2)

— НІ!!! – неподалік почувся пронизливий крив пані Джао.

Сє Сінлань стиснув губи. Він уже збирався знову підняти меч на збожеволівшу від помсти пані Джао, але в той момент Сє Чи розсміявся.

«Брате, міняймося.»

Сє Сінлань без вагань відповів:

«Гаразд.»

Він на 100% довіряв Сє Чи.

Пані Джао кинулась до зомбі, і її обличчя було повне сліз, коли вона панічно торкалась його обличчя.

— Це неправда. Ні, цього не може бути. Вень Лан, прошу, розплющ очі й подивись на мене…

Вираз обличчя пані Джао був як у божевільної, коли вона плакала.

— Прошу, благаю… подивись на мене… Хіба ти мене не кохаєш? Мені не потрібно назавжди. Мені справді не потрібно. Будь ласка, просто розплющ очі й подивись на мене. Благаю тебе…  – вона гірко плакала, лежачи на грудях зомбі.

Вона заплющила очі від болю.

— Вень Лан, я шкодую про це… Я не повинна була хотіти вічності. Я дуже шкодую про це. Я мала бути задаволеною тим, що маю. Вибач, вибач, вибач, благаю, подивись на мене…

Пані Джао була в заціпенінні, постійно повторюючи «вибач».

Вона дуже шкодувала про це. Якби вона не хотіла вічно жити з ним, можливо, Вень Лан був би ще живим і грав би для неї на піаніно. Це вона, своїми власними руками, отруїла Вень Лана заради того недосяжного «назавжди».  Через вічність вона повністю відмовилась від сьогодення. Вень Лан уже охолонув у неї на руках, так само як і зараз стає млявим і повільно помирає.

Перед смертю, Вень Лан дивився на неї з недовірою. Останнім, що він сказав, було: «Лань-ер, ти робиш помилку. Не роби цього. Не роби боляче іншим. Я зненавиджу таку тебе.»

Незважаючи на все, вона продовжувала цілеспрямовано робити це. Вень Лан кохав її за доброту, але через це кохання вона стала найотруйнішою жінкою, яку він зненавидів.

— Мені не потрібно, щоб ти кохав мене. Мені нічого не потрібно, поки ти добре житимеш… ти ж будеш жити? – погляд пані Джао став затуманеним і їй було соромно.

Кілька років тому вона вийшла заміж і потрапила в сім'ю Джао. Вона щодня думала про те, щоб задовольнити та плекати Вень Лана. Потім вона спостерігала, як тіло її чоловіка поступово слабшає. Як вона могла відчувати задоволення?