Надприродний застосунок для акторів [без обмежень]

Розділ 61. Жахастичні шашлики (16)

«Брате, бос не на нейтральній стороні! Або допомагає примарі або… вона і є примарою!» – серце Сє Чи впало.

Бос запитала місцезнаходження товстуна на прямій трансляції. В момент, коли він відповів, примара відразу змінила напрямок. Сє Чи раніше чув звук, як товстун ударився головою, тому знав його приблизне місцезнаходження. Прямо зараз примара йшла явно в потрібному напрямку.

Сє Чи подумав, чи це випадково не збіг обставин, але кроки примари виказали її думки. Спочатку її кроки були тихими й нерішучими. Вона намагалась приховати свою присутність, щоб не відлякати здобич. Вона вагалась, бо не знала їхнє місцеперебування, тому спостерігала та вишукувала їх.

Тепер кроки примари були нетерплячими й без жодних павз. Здавалося, вона була впевнена, що товстун там. Крім того, вказівки того були надто чіткими. Примара може й не вміє проходити крізь стіни, але вона має бути добре знайомою з картою лабіринту. Товстун, щоразу як бачив роздоріжжя, йшов ліворуч. Це занадто просто, тому це тільки питання часу, коли його знайдуть.

Повернувшись трохи назад, то бос попросила товстуна увімкнути роздільний екран, щоб дізнатись, де вони знаходяться, через пряму трансляцію. Побачивши, що цей трюк не спрацював, вона обманом змусила того в коментарях розкрити своє місцеперебування.

Сє Чи залишався спокійним. Не важливо, що бос була примарою, яка гралась із ними в хованки. Важливо було, що з прямою трансляцією є проблема, адже камера показує, де вони знаходяться.

Однак у правилах зазначалось, що вони повинні транслювати весь процес гри у хованки.

Думки Сє Чи швидко рухались.

Вимога про проведення прямої трансляції також була дуже неоднозначною. Щоб не видавати інформацію, він міг просто заблокувати так званого боса. Однак він не хотів цього робити.

Підказка в цій короткометражці полягала в тому, що розумна людина може стати жертвою власної винахідливості, але він мав зрозуміти, що конкретно розуміється під словом «розумна». Тепер він думав про те, чи кожне рішення було правильним, чи вони стали жертвою власної винахідливості. Та все ж, він міг тільки продовжувати досліджувати. Якби він приділяв забагато уваги підказці, то міг би злякатись і перестати рухатись.

Підказка була другорядною справою. Тільки активне дослідження сюжету дасть змогу вижити.