Що таке швидкість? Чи може вона вбити людину, а може і навпаки – врятувати?
Штат Техас. США. Година ночі, 5 травня.
Трасою Аме́рік на шаленій швидкості мчить дві машини, обидві спортивні і нереально дорогі. Одна з них виділялася на кожній гонці: вона була, як привид. Як тільки господар заводив спорткар і розпочиналися перегони, було вже зрозуміло, що виграє саме він.
Koenigsegg Regera – червоного кольору, з низькою посадкою, з неймовірною швидкістю летить до фінішної прямої, не помічаючи навіть суперника. Йонджун з легкістю маневрує та обганяє останнього учасника. Через кілька секунд машина вже фінішувала, і вкотре під бурхливі оплески та крики з авто виходить Чхве Йонджун.
Самовпевнений хлопець, який думає, що все у цьому світі вирішується грошима та зв'язками. Нічого немає неможливого для нього – так казав він.
Вийшовши з машини, хлопець самовпевнено провів своєю лівою рукою по свойому коричневому волоссю, з шоколадним відтінком. Він холодно окинув поглядом усіх присутніх, трохи посміхнувшись, при цьому оголивши свої верхні ікла і облизнувши їх, шатен попрямував кудись у натовп.
- Йонджун, - погукав хлопця хтось. - У нас проблема. - Почувши ці слова, Чхве повернувся до джерела звуку. У худорлявому хлопці він дізнався Лі Хісина - його близький друг. "Що він тут робить?" - Промайнуло в голові Джуна, адже Лі не любив гонки. Він вважав за краще більше сидіти у залі, де працював хореографом. До речі, хлопець був одним із найбільш популярних хореографів в Америці, його навіть звали на проекти до Південної Кореї, чим він дуже пишався. Але Хісин ненавидів гонки, оскільки дуже боявся за те, що одного разу хтось дізнається про таємницю Йонджуна.
- Що трапилося, Хісин? Чому ти тут? - Запитав здивовано хлопець, при цьому "відклеюючи" від себе дівчину, яка вже не вперше порушувала його особистий простір.
- Нам треба їхати до Сеула, точніше тобі. - Трохи голосніше сказав брюнет, оскільки шум, який походив від людей, перебивав його слова. - Давай ми підемо звідси і поговоримо на однинці. - Кинувши неприємний погляд вже на дівчину, яка стояла поряд і накручувала свій локон волосся собі на палець, сказав він.
- Я не можу зараз піти. Я тільки-но виграв гонку. Мені треба залишитись тут не надовго. Це може зачекати? - Втомлено спитав шатен.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Day&Night. Сутінковий гонщик
FanfictionХто такі вампіри? Мертві зсередини люди, чи все-таки ні? Чи може вампір полюбити, не маючи почуттів та емоцій? І чи можна все-таки вбити вампіра? Йонджуну не були відомі почуття любові та турботи, але він чудово знав, що таке страх. Що ж станеться т...
