-Ліє, чому ти така напружена? Щось не так? – Майже пошепки, спитала дівчину подруга, коли хлопці відійшли на хвилинку.
- Мені просто хочеться додому. – Відповіла вона і млосно видихнула. А потім встала зі столу. – Підемо може?
- Е, ти куди? Ти реально хочеш додому? – Зупиняючи Хван, запитала Джіу.
Кім не розуміла чому подруга так сильно змінилася за останній час. Вона вже давно помітила, що з нею об'єктивно щось не так. Раніше Ліа була куди веселіша, не була такою похмурою, як зараз. Була завжди рада піти з нею до когось в гості або на вечірку. А також Кім відчувала, що тут щось не так.
В голову одразу прийшла сьогоднішня історія брюнетки, а також той «мафіозі», що з'явився в житті її подруги. Можливо, саме він став приводом зміни поведінки Лії.
Піймавши подругу за руку, вона випадково оголила частину кофтинки, і світло ліхтаря, яке світило прямо на дівчину, показало шрам на руці Хван. Побачивши, куди дивиться Джіу, кароока одразу хотіла забрати руку від неї, але вже було пізно.
-Що це? – Серйозно запитала шатенка дівчину, дивлячись на мітку, яку поставив колись Джун. На руці виднівся слід від кликів, він був синього кольору, тому його було складно не помітити.
- Та нічого такого, просто натерла щось. Не звертай уваги. – Максимально стримано, відповіла Хван. Їй було соромно за те, що в котре вона вже бреше своїй найкращій подрузі, яка була для неї, як сестра.
- Ой, в мене теж таке було. Вам теж робили нещодавно щеплення від нового вірусу? – Несподівано підійшов до дівчат Йонджун. Побачивши збентежене лице Джіу, та куди вона дивилась, Джун одразу ж зрозумів, що вона побачила.
Не зволікаючи ні секунди, він непомітно підійшов і запитав про щеплення, це було єдине, що спало йому на думку.
-Кажуть, що від нього бувають такі побочки. У мене теж таке було, друзі вирішили, що мене хтось вкусив, уявляєте? – Посміхаючись, розповів хлопець, дивлячись на Лію.
- Ааа, так. А я то думала, що вже натерла щось, а це побічний ефект такий дивний. – Граючи здивування, почала роздивлятися свою руку Хван. – Дякую, що розповіли.
- Дійсно щеплення? – Не довірливо запитала Джіу і, прижмурившись, подивилась на подругу.
- Так. Від омікрону було щеплення.
- Ну добре. – Нарешті відпустивши руку брюнетки, вона продовжила: - Так ми залишимося ще? Чи ти хочеш додому?
YOU ARE READING
Day&Night. Сутінковий гонщик
FanfictionХто такі вампіри? Мертві зсередини люди, чи все-таки ні? Чи може вампір полюбити, не маючи почуттів та емоцій? І чи можна все-таки вбити вампіра? Йонджуну не були відомі почуття любові та турботи, але він чудово знав, що таке страх. Що ж станеться т...
