Day&Night. Сутінковий гонщик

Глава 6

- Йонджуне, тут якийсь кулон лежить. - Сказала дівчина, дивлячись на дно скрині.

- Який кулон? Я наче все дістав, хіба ні? - Підійшовши назад до зеленого предмета, промовив Джун, а потім зазирнув усередину. На дні справді лежав кулончик.

Піднявши прикрасу, вони почали її розглядати. Ланцюжок кулона був виконаний зі срібла, а підвіска - зі скла: усередині нього була якась пелюстка. А сам верх, який закривав пляшечку, був золотого кольору: виконаний у вигляді павутинки. Прикраса зачаровувала своєю красою.

Як тільки Чхве підняв прикрасу, він помітив, як обличчя Хван змінилося, а в її очах читалася порожнеча. Вона ніби загіпнотизовано дивилася на нього кілька секунд, а потім погляд дівчини та обличчя стали колишніми. Йонджуну це не сподобалося: "Щось із ним не так", - подумав хлопець.

-Добре, пішли звідси. - Сказав він дівчині, а потім звернув праву руку, в якій тримав кулон і поклав собі в кишеню штанів.

- Стій. А ти можеш дати мені цей кулон. Хай буде в мене.

- Тобі він сподобався? - Повернувшись, спитав Чхве.

- Він досить гарний. Хоч щось хороше буде від цієї угоди. - Дивлячись кудись убік, сказала Ліа.

- А ти нормально почуваєшся? - Раптом запитав Йонджун, від чого дівчина знатно здивувалася, Джун же трохи спохмурнів і продовжив чекати відповіді на своє раніше поставлене запитання.

- Так ... - Якось невпевнено відповіла брюнетка, і підняла запитально ліву брову, адже його раптове питання дійсно сильно здивувало її. - А що?

- Нічого, на. - Діставши з кишені штанів, хлопець кинув їй прикрасу. Ліа спритно спіймала її і стала з цікавістю розглядати. Їй здавалося, що вона вже десь бачила її...

Вийшовши з горища, Йонджун по-домашньому вмостився в гостьовій дівчині.

-Коли жив тут я, тут було куди чистіше та красивіше. - Розглядаючи кімнату, з ноткою невдоволення сказав Йон. Ліа просто кинула на нього свій роздратований погляд і підійшла ближче.

- Так іди звідси, якщо тобі так не подобається тут. - Показавши на двері, відповіла Хван на його слова. Хлопець просто глянув на неї з-під чола і зітхнув.

- Я тобі так не подобаюсь? - Запитав він, підносячи свою праву руку до перенісся.

- Так. Ти хотів мене вбити! Я тебе ненавиджу. - Намагалася максимально спокійно відповісти хлопцеві Ліа.