Мої вірші

Мальви

Я намалюю мальви на вікні,
У очі їм будем сміятись,
І зорі будуть провідні,
Дивитись нам в лице і посміхатись.

Вони наших пісень не здатні чути,
Але їм видно наш дует,
Бо повен він гріху й спокути,
Помітити які мав хист лише поет.

Але й для зір все є можливо,
Здатні вони на щось таке,
Що виверне назовсім душу,
Й ніколи більше не верне.

Той сум в очах, чи ту розраду,
Вони зітруть - і оком не змигнеш,
А замість того вкинуть тобі в серце
Один розпечений свинець.

Та не подумайте лихе, вони не злі,
Вони - всього лиш символ вічного кохання,
А як відомо всім у світі цім,
Любов - то найлихіше з всіх зітхання.