***

Вона самотою стояла на кладовищі. 
По її наскрізь мокрому пальто дощ ще періщив.
Вона відчувала себе так, як оці на могилах квіти. 
Про що думала вона, дивлячись на могильні плити?
Про те, як воно - гнити в землі?
Чи може про те, як розчинитись у цій імлі?
Де витали її думки?
Вони були про її життєві помилки? 
Або про її нікчемне життя? 
Чи вона розмірковувала про теорії Буття? 
Вона дивилася кудись повз ці плити,
Так, наче вона вже не на цьому світі. 
А лежить під землею разом із цими тілами
І не клопочеться більше буденними ділами. 
Вона думала про різні сорти квітів, 
Про те, як воно, коли тебе немає на світі.
Думала про Бабусю, різні твори і фільми.
Розмірковувала про Бога та ці секрети життя дивні.
Та найдужче їй хотілось піти. 
Вона б багато віддала, щоб поруч із цими тілами лягти.