Вибір за тобою, Тереса

16

5 років тому.

Долорес Кілт

-Гадаєш, це спрацює? - до мене звернувся мій брат Бріар. - Ти повторюєш помилки нашого батька.
-Бріар, я не хочу чути про батька. - я був дуже злий на сім"ю Міллерів, тому під гарячу руку потрапив мій брат.
Ми сиділи за столом на одній з вечерь, на які я, майже, не ходжу. Раніше ходила моя Елладі, але три року тому все змінилось. Наразі моя донька вчиться етикету, щоб ходити до цирку, який влаштовують родина Абрамсів.
Клін Меткалф Абрамс був засновником цих вечорів у 1910 році.
Мені розповідав дідусь, що тоді йому було 7 років, коли він перший раз прийшов зі своїм дядьком. Абрамсу тоді було 38, такий лисий, худий та низький чолов'яга, носив ім'я Клін Меткалф Абрамс. Лажа на все життя.
Його правнук, Клін Меткалф Абрамс третій, наразі все це контролює. Клін третій, цікавий хлопець. Йому зараз 19 років, він не схожий нінакого зі своєї родини. У нього блакитні очі, хоча у всієї родини Абрамсів, або сірі, або коричневі очі. У нього коричневе кучеряве волосся. Він з такою зовнішністю, тільки й підбирає дівчат.
  Дякувати Богу, вечері, наразі, проводять один раз у три місяці. Обов'язково повинен бути весь кримінал Америки, але один раз в рік збирається весь світ криміналу, щоб побачитися одне з одним.
Біля нас кружляють офіціанти з підносами, на яких стоїть шампанське  "Perrier Jouet Belle".Шампанське виготовляється з особливого винограду, який збирають тільки з двох маленьких ділянок виноградника у містечку Cotes des Blancs. Створюється вино тільки в роки найкращого врожаю винограду. Родина Абрамсів дуже любить це ігристе.
Я вже задовбався його пити 24 роки поспіль.
Роздивляючи цей зал, я побачив багато чого нового. Наприклад: на першому поверсі танцювали люди у масках, або без. Жінки у пишних платтях. Чорні, білі, темно-червоні, з паєтками, без. Чоловіки ж були у смокінгах, з прилизамин волоссям. Три роки тому всього цього не було.
Багато якихось дорогих фігур, які зроблені на заказ. Тут наче потряпляєш
XIX ст. чи XX ст.
-Сер, ваша кімната чекає. - один зі слуг підійшов попередити нас. - Вам принести щось? Амфетамін, героїн. Може травку прикурити?
-Маріхуану. - промовив Бріар. - Просто маріхуану.
-Кокаїн. - я почув позаду своєї спини голос Кліна Меткалфа Абрамса третього. - Мені кокаїну.
Чоловік з біленьким волоссям, який попередив нас про готовність кімнати, підняв очі зі свого екрану планшета, щоб перевірити чи справді це сказав Абрамс третій.
-Сер, - він глибоко зітхнув. - кокаїн не привезли. Ділер...
-А що є? - Клін підійшов ближче до нашого стола.
-Є, - він знову щось натиснув у своєму планшеті, а потім почав читати всі варіанти. - морфін, героїн, амфетамін...
-Все. - Абрамс третій потер своє підборіддя, та й кинув. - Героїн. У кімнату принеси героїн.
-Добре. - він розвернувся та побіг у кімнату для персоналу.
-Що ти хочеш, Абрамсе? - мій брат запитав першим. - Наші проблеми тебе не обходять. Я б не хотів бачити тебе під героїном. Це - по перше.
-Ох, - Клін тяжко зітхнув, підставивши руку з бурбоном до лоба. - Кілт, будь ласка, не починай. Де хочу, там і знаходжусь.
Хлопець був одягнений у чорну, дорогу, сорочку з брюками, та якісь лакові туфлі. Перші три - чотири гудзики були розтебнуті.
Звісно на такого, дівчата, звернуть увагу.
Він продовжив.
-Чув, що ви будете щось з Лукою Міллером робити. -  він нахилив голову у мій бік. - Ходять чутки, що це все заради твоєї доньки.
Він сів на стілець, та витягнув свої довгі ноги. Своєю іншою рукою він скуйовдив своє кучеряве волосся.
-Абрамс, вони ж тобі нічого не зробили. - не дивлячись на нього я відпив це гидке ігристе. - Джессіка та Адам Міллери, не переходили тобі дорогу. Чи ти просто не розповідав?
Клін посміхнувся, покликав офіціанта та попрохав налити ще бурбону.
-Знаєш, - він саркастично вигнув брову. - коли у твого близького знайомого є невелика проблема з якимись людьми, то ці люди відразу перетворюються і на мою проблему. Тому, Кілти, пропоную вже піти до нашого нового... Підопічного.
-Ні, - Бріар підвівся зі свого місця. - з ним просто треба поговорити і все.
-Але, є але Бріаре. - Меткалф підвівся та пішов до кімнати у кінці другого поверху. - Я повинен вас чекати?