Вибір за тобою, Тереса

19

Б"янка Міллер

-Вони повинні все знати! - я кричала на охоронця, який проводжав мого брата та Ріда. - Куди ти їх ведеш?
У моїй голові хаос. Я бачу багато смертей. Криків... Лайки наповнюють мій розум.
-Я, чортяча срака, кажу вам. - охоронець Джейсон тримав мене за руки, щоб я не побігла з цього гармидеру. - Моєму брату треба знати, що його чекає.
Я волала. Цей крик був не людьський. Знову у мене в голові сваряться два голоси. Ця лайка стає ще більш агресивною, що я не можу нічого зробити. Тільки чекати коли вони замовкнуть.
Заплющую очі. Я намагаюсь знайти свій вітер на якому я пливу. Цей вітер закоханий. Він не знає хто і що воно. Ось цей вітер мій. Як я хочу знову опинитися на ньому... Але я чую крик мого брата. Він забігає до приміщення у якому мене тримали.
Я відкриваю очі.
-Що ти хочеш мені розповісти? - він падає переді мною на коліна. - Мавпенятко, скажи - но мені. Я благаю тебе.
-Вони сваряться. Вони сваряться через її смерть.
-Чия? - його очі були налякані, наче я йому сказала, що помирає його кохана. - Хто вона? Я її знаю?
-Так.
Все, що я вимовила перед тим, як відчула на собі великий удар струму.
Я тут. Я на своєму вітрі!

Тереса Кілт

День за днем, година за годиною, хвилина за хвилиною я проводжу у своєму номері. Звісно мені іноді привозять поїсти. Це робить Вінн або Валенсі. Деймос поїхав звідси, бо його переслідує смерть. Так, у прямому сенсі.
Дві неділі до вечері.
Я розбила телефон, щоб мені не телефонував Мерфі.
Він не може без тебе жити. Повторювала Валенсі кожен раз коли приїжджала до мене. Я вже не можу це слухати.
Схоже я починаю його забувати...? 
Все кохання, яке я віддавала  йому воно пропало.  Момент і його немає. Як йому це сказати? Він не витримає та піде на нюхається? Чи може розпочне нове життя?
Я не знаю. 
Я згадую той вечір, коли він мені руки цілував. Від нього тоді несло віскі з вишневим табаком, але цей запах був неперевершений.
Я згадувала те, що було зі мною тоді у березні. Те, як я роздирала плоть людини та пила її кров. Я виблювала після цих спогадів. На мене дуже сильно подіяв наркотик. Напевно сам Лука не очікував такого ефекту. Цікаво, коли саме він мені вколов його? Я не відчувала ні голку нічого. З якого моменту Міллер почав нюхати? Цікаво було б дізнатися.
Я знаю, що в нього були проблеми у дитинстві. Над ними всіма знущався Адам Міллер. Б"янка розповідала все, коли збігала з дому. Такі були страшні речі...
Якщо ви хочете запитати, чому я так багато розповідаю про них у минулому, якщо я знала тільки Б"янку? Відповідь дуже проста.
Я не знала, що Б"янка сестра Міллера, що вона взагалі донька Джессіки і Адама.  Я її знала, як Б"янку Предчел. Розповідала, що в неї є четверо братів, що над ними знущається батько і багато чого. Тому я навіть гадки не мала хто вона така. Я хотіла вірити, що вона не його сестра, але він сам це розповів.
Чому моє життя саме таке? Чому я дивлюся на людей, які ходять по вулицям Лас Вегаса та заздрю їм?
Де зараз моя мати?
Де зараз Ітан і Кастл? Я про них майже забула.
Гаразд, треба взагалі відкинутися від цієї теми.
Я писала три листи Мерфі, він їх прочитає? Він їх знайде?
Я не пам"ятаю, що я там писала. Я була під тяжким наркотиком. Ох, я не можу повірити, що це було зі мною. Що я провела  17 днів у підвалі, навіть не знаючи, що стільки пройшло часу. Дякувати всім богам, мої синці вже не видно. Рубці вони будуть завжди зі мною.
На душі,
на тілі. 
Всюди. 
Знаєте, іноді я справді рада, що саме мені довелося це пережити. На моєму місці могла бути інша дівчина, може її б вже й не було...
Так, це було дуже боляче, це звісно залишило на мені великі рубці, але я це пережила. Він хоча б не викинув мене на смітник або не продав мою шкіру. Але він усвідомлював всі свої дії. Це вбиває.
Найбільш вбивчою інформацією є те, що це все зробив мій батько. Він бачив мене після того, як я приїхала до нього додому. Після цих тортур. Він бачив, які в мене були після тортур відкриті рубці. Як їх зашивала моя подруга без нічого, без, чотряча срака, хоча б наркозу. Я думала вже над тим, щоб скоїти суїцид. Але вирішила жити далі. Далі кохати Мерфі, бо я насправді в нього закохана. Наша історія кохання дуже цікава. Якщо в нас і будуть діти, то вони не дізнаються всієї історії. Сподіваюсь...
Я думала довго над своїми діями, які я зараз буду робити, але вирішила все таки зробити це.

  У холі готелю було дуже гарно. Привезли свіжих квітів, які наповнювали своїми пахощами цей золотий хол. Люди сиділа на диванчиках, чекаючи   на своє заселення, а я прямувала до виходу.  Йти до казино було не дуже далеко.
Біля готелю знаходиться одне з найбільших казино у Вегасі, а може і взагалі у світі. Я не знаю.
Невеликий куточок Парижу у Вегасі - круто. А якщо це вміщує у собі казино, то звісно це  взагалі бомба.  У років п"ятнадцять я потрапила до лап Абрамса третього, який тоді шукав собі учнів, щоб навчити грати у покер. Я, звісно, була перша у списку.
Все, що потрібно знати у цій грі - як правильно заховати картку у своїх чоботях. Або ж просто правильно трактувати картки. Це все, що я запам'ятала від Кліна. Останній раз я бавилася у покер два роки тому, і то я грала з батьком та дядьком. А зараз я йду до справжнього казино і буду робити ставки.
Як же тут прекрасно... 
Гарні жінки танцюють на пілонах, багато круглих столів за якими робляться ставки і багато чого іншого. Але мені не сюди.
Я проходжу до VIP зон, щоб пограти з більшими ставками. Головне не опозориться. За таке можуть і вбити. Звісно, що охорона відразу відчиняє мені двері, бо я ж донька Долореса Кілта, яку всі знають. Жах...
Тут вже інша атмосфера. Ще голіші жінки витанцьовують на пілона або столах, більше серйозних чоловіків за столами для покера.  Ось там і мій стіл.
Я підходжу і сідаю. Відразу біля мене опиняється офіціант, який носить якийсь алкоголь, але я відмовилася.
Ось і зібрала вся команда за столом. Дилер,  малий блайд, великий блайд і ще декілька чоловіків.
-Жінка за покером, цікаво. - промовив дилер. - Ви перша тут з жінок, які грають з нами. Чи ви знаєте з ким граєте?
Він поглузував з мене.
-Уявляєте, дилеру. - я підняла праву брову. - Хочу вас попрохати перестати дивитися на мою сіру сукню.
-Звісно, звісно. - він взяв до рук 52 карти. - Кеш, турнірний?
-Вибір за жінкою. - промовив чоловік, який сидів зліва від мене.
-Кеш. - промуркотіла я.
-Як скажете. - дилер приставив свою руку до серця.
Він розкинув карти. Потім подивився на кожного з нас. Блакитні очі дійшли до мене.
-Бет. - він провів рукою по рудому волоссю. - Ви знаєте, що це значить?
-Звісно, - я подивилася на свої фішки. - ва-банк.
Всі погляди були на мені.
Подивимося хто кого.

*****
Бʼянка Міллер - гнів
По моїх венах тече струм гніву.
Який наповнює всіх вас.
Не кажіть, що ви цього не відчували,
Бо це все сидить у нас.

Бʼянка Міллер - колискова
Чийсь спів лунає у темних кутках моєї душі.
Ця колискова має свій ритм життя,
Якого, нажаль, в мене нема...