Спогади мертвих

Розділ 11

Всі вже кружляли в танці під великою кришталевою люстрою.

Сатсуджин дивилася на хлопця, який так само простягав руку на танець.

– Я Вас навіть не знаю. - сказала Шидо з недовірливим поглядом.
– Зате знаєте мою сестру – Ізабель. – відповів хлопець із єхидною посмішкою.
– Ви її брат?
- Правильно, і я Вас знаю, але хочу краще познайомитися. Сатсуджин Шидо, давайте все ж таки потанцюємо.
- Ви від мене не відстанете?
- Звичайно.

Дівчина взяла хлопця за руку, і вони спустилися до центральної зали. Їх оточувало чимало людей. Хлопець узяв Шидо за руку, а другою рукою охопив талію, дівчина на той час взяла його за плече. І вони розпочали танець.

- Як Вас хоча б звуть? – запитала Сатсуджин, дивлячись у вічі партнеру.
- Нікусомако. – з усмішкою відповів той.
- А прізвище?

- Де ми живемо, щоб ще й прізвище називати? – зі смішком перепитав хлопець. - До речі, мене дуже дивує те, що ви ще живі.
- То ви знали, що Ізабель мене отруїла?
- Звичайно ж.
- У мене завжди з собою амілнітрит. Я випила його одразу, як Ізабель пішла.
- Розумно носити із собою протиотруту.
- І безглуздо розповідати про отруту.

- Ну, Ізабель - дитина, і хотіла подивитися на страх і жах в очах, але сказала мені, що на твоєму обличчі, в твоїх очах такого не було. Це її дуже засмутило.
- Ви ж не просто так вирішили познайомитися, правда?
- Звичайно. Ви догадлива, Сатсуджин.
- І що Вам потрібно? - із зосередженим поглядом запитала Шидо.
- Я так просто не розкрию плану своїх дій.
- ...лих.
– А?

Музика замовкла. Усі розійшлися на всі боки, чекаючи на важливого гостя. Главу Ніягари.
У приміщення зайшов чоловік, не дуже старий, на вигляд навіть молодий. На його обличчі була серйозність, а очима він шукав когось. Глава промовив якусь промову, яку Сатсуджин не зрозуміла. Вся суть його промови не була зрозуміла дівчині, але їй цього не потрібно. Шидо мала лише віддати документи та піти із зустрічі.

Закінчення церемонії. Будь-який бажаючий тепер міг поговорити з главою Ніягари. Шидо підійшла до чоловіка, який стояв спиною до неї, і постукала пальцем по його плечу. Той обернувся, і тепер можна було чудово побачити його зовнішність.

Синьоокий світло-русявий чоловік з білими пасмами по всій довжині. Гладка чиста шкіра і його здивований погляд, що дивився на дівчину.
- Ви ж голова Ніягари? – запитала Шидо, дивлячись у небесно сині очі.