Історія першого кохання. Життя не казка

Частина 8

Я лежу на ліжку і плачу. Як він міг? А я йому вірила! От дурепа! Чому мене завжди зраджують?! Тут я почула дзвінок у двері. Якщо це він, нізащо його не впущу, тому, що я не втримаюсь і пробачу його.
- Хто там?
- Зай, це я
- Пішов ти!
- Що?
- Вали до тієї, з якою ти цілувався в центрі
- Про що ти говориш... Ти про Тасю? В нас нічого не було, вона підійшла, почала нити, як вона скучила, і коли я сказав, що в мене є дівчина вона присмокталась до мене
- Цікава історія, але я тобі не вірю
- Та блін, Лоро, перестань і відчини двері, поговоримо, як дорослі люди
- Нізащо- я знаю як це буде.
- Інакше я їх виб'ю
- Вони броньовані
- Лора, не біси мене, відчини двері- він почав стукати по дверях. Це ще я його бішу?
- Да пішов ти! -я пішла не кухню і поставила чайник. Він стукав в двері ще довго, але потім припинив. Ну і чудово! Хай йде нах. А може він казав правду? Та ну ні.... Він мені збрехав! Раптом я почула, як задзвонив мій телефон. І хто ж це дзвонив? Звичайно Артур. Я заблокувала його номер, але він почав писати:
"Лоро, відчини двері"
"Візьми хоча б слухавку!"
"Я казав тобі правду"
"Не біси мене, поговори зі мною😠"
Я блоканула його в інсті, вайбері і фейсбуці. Тут мені хтось зателефонував. Це був Влад
- Привіт
- Привіт мала, як справи?
- Добре, а в тебе?
- Чудово. В мене є пропозиція
- Яка?
- Завтра поїхати на дачу , пам'ятаєш ту, біля озера?
- Звичайно! Я хочу
- Я тебе хочу познойомити з моєю дівчиною
- Оооо... Невже в мого братика з'явилася нормальна дівчина?
- Так. То як, ти згодна?
- Так
- Ну добре. Я ще покличу Артура, щоб було веселіше- ЧОРТ! Тепер я точно не уникну розмови з ним.
- Мг, ну добре братику, папа
- Пока мала, надобраніч!
- І тобі солодких снів- я поклала слухавку.- Ну що Лоро, ти попала...

Вибачте, що довго не було проди. В голову взагалі не лізли ідеї. Сподіваюся вам сподобались глави. Пишіть критику і ставте зірочки. Лю вас. Ваша Alexa Rouse🦄