Історія першого кохання. Життя не казка

Частина 12

Я прокинулася в обіймах Артура. Він ще спав. Я хочу розповісти Владу про наші стосунки, я й так з цим затягнула.
- Добрий ранок- сказав Артур і поцілував мене.
- Ти вже прокинувся? Це я тебе розбудила?
- Ні. Я вже виспався. Ти така гарна коли думаєш. Про що думала?
- Про те, що нам потрібно розказати Владу про нас
- Я відразу тобі казав розказати йому правду
- Я боялася, що він заборонить наші стосунки, але коли дізналася, що він зустрічається з моєю одноліткою, то вирішила не тягнути- я поцілувала Артура і встала з ліжка.- Я в душ.- сказала я, натягуючи шорти і майку і схопивши рушник побігла в ванну.
Після душу я пішла готувати сніданок. Через декілька хвилин до мене приєдналась Ася.
- Добрий ранок
- Привітики
- Що готуєш?
- Яєшню
- Я допоможу
- Я тільки за
Через 15 хвилин ми закінчили і спустились хлопці. Ми вже майже доїли, коли Артур встав, обійшов стіл, обійняв мене за плечі і сказав
- Ми з Лорою разом- після цих слів Влад, який жував сніданок поперхнувся а Ася подивилась на нас здивованим поглядом. Я встала і підійшовши до Влада постукала по спині. Він перестав кашляти і почав дивитись то на мене, то на Артура.
- І давно це у вас?
- Так, відколи Лора переїхала в квартиру- ну хто його за язика тягнув? Влад подивився на нас вбивчим поглядом.
- У вас був?- я офігіла від цього питання.
- А тобі яке діло? Я ж не питаю чи був у вас з Асею?- я висказала не стримуючись.
- Ло, не повишай на мене голос!- він встав і підійшов до мене.
- А то що?- він заліпив мені ляпаса. На очі навернулись сльози. Як він міг?
- Ло, вибач, я не хотів, я...
- Досить! В тебе більше немає сестри- я розвернулась і побігла на другий поверх. Я схопила сумку і почала складати речі.
- Ло, ну куди ти зібралась?
- Артур, ти мене вже не зупиниш. Якщо ти тут залишишся-ти мене втратиш
- Ло, не говори так. Влад просто сильно розізлився і піддався гніву. Ми повинні були відразу йому розповісти
- Ти підтримуєш його?
- Ло, я не хочу щоб ви сварилися
- Ти підтримуєш його?- я вже перейшла на крик.
- Він мій друг, ти моя дівчина, я не підтримую ні тебе, ні його. Я намагаюсь його виправдати, щоб ти його пробачила
- Я ніколи йому не пробачу. Ти їдеш зі мною чи залишаєшся тут?
- Я не можу поїхати
- Тоді бувай, ти мене більше не побачиш!
- Куди ти зібралась, Ло, тобі потрібно заспокоїтись і поговорити з Владом
- Я все сказала.- я вже підійшла до таксі - ти не передумав?
- Ло, прошу, не їдь
- Бувай- я сіла в авто і воно зрушило з місця. Я більше не залишусь в Києві. Він приніс мені тільки біль. Правду мама казала,  що в  Києві вона була нещасна. Я знову втратила брата, тепер назавжди. Хоча, це він мене втратив. Я закохалася і отримала лише біль, хоча щасливі моменти теж були. Так, досить нити. Я повинна бути сильною. Зайшовши на сайт аеропорту я побачила вечірній рейс до Парижу. Поїду туди. Зателефоную до дядька і скажу про свої плани
- Ало, привіт сонце
- Привіт дядечку. Я вирішила переїхати до Франції
- Чому?  Щось сталося?
- Ні, просто мені набрид Київ і я хочу керувати філіалом компанії батьків у Парижі
- Добре, як скажеш. Тоді я скажу, щоб тобі знайшли квартиру і школу
- Я хочу перейти на домашнє навчання, тому не потрібно. Я сама знайду викладачів. А щодо квартири, то скажи, щоб була з видом на Ейфелеву вежу
- Добре сонечко, як хочеш. Батьки б тобою пишались
- Дякую, бувай
- Бувай

Дівчатка, з 8 березня вас. Ось довгоочікувана глава. Сподіваюся, вам сподобається. Цілую, ваша Alexa Rouse🌹