ПОРАДИ і ЛАЙФХАКИ для ваттпадівців

Не-клішований опис у 5 кроків

Він вийшов на берег річки. Рівне, майже дзеркальне плесо простягалося перед ним; сонце лише вставало, але скоро промінь, вдаривши прямо в метал річкової поверхні, відбився і на мить болючим червоним спалахом засліпив його. Було ще дуже холодно, особливо це чулося на відкритих ділянках шкіри, де дрібними крапельками збиралася ранкова вологість. Вдихнув повітря: вологе, застояне піввсохлими, але змоченими ранковою росою травами, пряний і майже п'янкий дух яких дурманив. Сплеск – озирнувся; важко пролопотіла скопа над головою, несучи добрячу рибину. Пора й поснідати. Сівши на вологий холодний камінь, впився зубами в скоринку такого ж вологого від роси хліба, як і він сам, як і весь цей ранок; але хліб був таким солодким, скоринка хрустіла, а вода з річки так півсолодким холодом засудомила зуби, що йому цей ранок здався майже райським.

Кмітливі читачі вже помітили, до чого я веду. Сьогодні ми трошки детальніше поговоримо про те, що я вже зачіпала у минулих порадах (ви ж їх читали, жевжики?). Про те, як описати нудний до божевілля пейзаж чи просто описовий момент (описати описовий момент, все нормально, я мало спала сьогодні) круто і чуттєво. Нащо, спитаєте? Знову ж таки, ви хочете, щоб читач повністю поглинався вашою дійсністю? Щоб відчував і переживав усе з героями? Хочете писати щось вартісніше пересічних романчиків сучукрліту? То сідаємо і пашемо.

Пройдемося, певно, по 5 чуттях, аби зачепити хоч трошки кожне. Тож, перше.

Зір.

Здавалось би – просто до божевілля: береш і описуєш те, що бачиш. Якби ж то. Звичайний пейзаж чи інтер'єр нікого не зацікавить і, повірте, навіть не сформує ніякої картинки в голові. Від цього є дві панацеї. Перше – акцент; колоровий, світловий чи просто якийсь інакший-дивний-нетиповий предмет за формою. Звісно, топ-левел – це коли той дивний предмет потім ще й бере участь в оповіді, просто з'являється ще кілька разів чи щось символізує. Інший прийом був у нашому тексті на початку, де говорилося, що промінь різонув по очах. Світло, що змушує мружитися чи, навпаки, опис того, як очі поступово звикають до темряви (не сама ця заїджена фраза, а опис); щось, що не можна одразу розгледіти, а потім ти поступово щось бачиш – все це робить зір читача подібним до зору героя.

Запах.

Дуже крута штука. Насправді. Особливо – здивуєтеся, - коли пишеш фантастику. Серйозно, фантастичні світи зазвичай кольорові, незвичні, але зовсім безсмакові і беззапахові. Не обов'язково щось вигадувати – скажіть, що в кімнаті/в повітрі пахло чимось солодким або чимось квітковим – і того буде досить для "оживлення" штучної, аж пластмасової картини фантастичного світу.

Смак.

Того описувати не люблять, а то описувати треба. У нас в творах дуже часто зустрічається їжа. Але фрази на кшталт "вона їла мамин борщ", "Гоша гриз яблуко", "Катя вкусила його за горло" нічого нам не говорять про смак. З горлом, звісно, жартую. Просто такі типові-клішовані-туповаті фразочки можна оживити, якщо описати, яким був борщ, яблуко і... кхм. Смак – річ, яка дуже класно зчитується з тексту і читач то одразу відчуває, в нього може аж слинка котитися. Тому не гребуйте смаками.

Слух.

Тут все просто. Описуйте звукові фони, бажано не клішовано – не "пташки співали", а з деталями й іншими звуками. Плюс звукопис – набагато ліпша і зручніша штука, ніж про нього звикли думати. Скажу лише з власного досвіду: в мене був дико нудний опис однієї битви, поки я не додала звук скоростріла, хоч і помучалася над тим, як його зобразити.

Дотик.

Який у нас нині опис дотиків у сучукрліт? Гарячий подих на шкірі, млосний дотик тої ж шкіри і... кхм, нас читають діти, тому я не цитуватиму типові штуки з А.Любки (най би він змінив професію) абощо. Просто розвивайте звичайні дотики. Герой сперся на стіл? Що він відчув – шорсткість, гладкість, холод чи тепло нагрітої сонцем поверхні? Впав на траву – вона була шорстка, мокра, трохи колюча? Схопив якийсь предмет – що саме він відчув пальцями? Наші ліниві письменники хоч би трохи за то взялися.

І не лінуйтеся. Так багато хороших творів було зіпсовано поганими описами чи пейзажами, просто сухістю і банальністю антуражу. Творіть гарно. Рятуйте цю довбану сучукрліт.

@trimeria_salix